Солдат ДОВГОПОЛИЙ Руслан Петрович стрелець-снайпр 80-ї бригади ДШВ , від самого початку повномасштабного вторгнення, жив у с.м.т Мілове Луганської обл. що знаходиться на кордоні з країною-агресором. З 2014 року він стояв на українській позиції і з самого початку вторгнення 24 лютого взяв на себе місію захищати батьківщину. В цей день с.м.т Мілове було окуповане, через позицію Руслана та його висловлювань його викрали та піддавали катуванням,не зважаючи на біль ,він мовчав ,бо його родина має безпосереднє відношення до військової служби . Після цього розпочалися судові переслідування, йому заборонили виїзд, залякували судовим вироком примусовою службою на боці ворога. Однак, завдяки недосконалості окупаційної системи, великому бажанню і відвазі Руслан зміг виїхати з Мілового, пройшовши через країну агресора, Білорусь та Польщу, витримавши все, зміг перетнути кордом , та вступив на землю вільної України.
Руслан одразу пішов до військомату, місц’я були переповнені . Наполегливість дала свої плоди.За власним бажанням поїхав до Британії.Три місяці пройшли як один день.Після закінчення навчання , здобуття фаху , повернувся до України і приєднався до 80-ї бригади ДШВ.Одразу на передову звільняти домівку.
Але 25 жовтня, під час бойового завдання, бойова група потрапила в засідку ворога під селищем Невське, Луганської обл. Руслан отримав вибухову травму, що виявилася смертельною, виконуючи свій обов'язок захищати нашу державу. Він пожертвував своїм життям на шляху до волі та незалежності України.
Така доля ДОВГОПОЛОГО Руслана Петровича символізує його нескореність, мужність та відданість боротьбі за свободу. Він став прикладом справжнього героя, який не схиляється перед окупантом , а залишається вірним принципам свободи та незалежності. Тому ми закликаємо вас, Шановний пане Президенте, надати ДОВГОПОЛОМУ Руслану Петровичу посмертну нагороду Героя України, визнавши його величезний внесок у захист нашої держави та вшанування його пам'яті назавжди.