Шановний пане Президенте, Володимир Олександрович!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України»(посмертно) військовослужбовцю, підполковнику 55 ОПБр ( в/ч А2978) Збройних сил України Марченко Михайлу Олександровичу 19.09.1993 р.н..
Михайло отримав звання підполковника у віці двадцяти восьми років, і займав посаду командира протитанкового артилерійського дивізіону. В 2015 році закінчив Львівську національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдака, і відразу був направлений в 55 «Запорізька Січ» бригаду, де був призначений на посаду командира батареї, і відразу вирушив в зону АТО.
Завжди відповідальний, завжди вірний своїй присязі, приклад справжнього офіцера і воїна, завжди ставив життя своїх підлеглих вище свого. Вірний син своєї Батьківщини, на момент повномасштабного вторгнення вже майже рік перебував в зоні ООС, і зустрічав окупанта боєм на донецькому напрямку.
Завдяки своїм знанням та майстерності нищив ворога. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II i III ступенів та Орден За Мужність III ступеня ( посмертно), і загалом мав більше десятка різних нагород і медалей, не враховуючи численних відзнак.
Загинув Михайло 02.04.2022 року виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку. Міша був доброю, щирою, щедрою людиною, воїном, командиром, побратимом.
Це звання - можливість вшанувати памʼять батька, чоловіка, сина, брата, товариша, воїна, який загинув захищаючи Україну.
Пане Президенте України, враховуючи все вищевикладене прошу Вас удостоїти підполковника Марченко Михайло Олександровича присвоєнням почесного звання «Герой України» ( посмертно ).
Світла памʼять усім Героям, які поклали життя за майбутнє України. Слава Україні! Героям Слава!