Про присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) Рогожуку Дмитру Руслановичу 01.09.1998 року народження

Шановний Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України(посмертно) десантнику Збройних Сил України Рогожуку Дмитру Руслановичу 01.09.1998р.н.,уродженцю міста Березань, Київської області.
У серпні 2020 року наказом командира 95ДШБ Дмитро Рогожук був прийнятий на військову службу за контрактом. У складі 13 ОДШБ Дмитро представляв Україну на міжнародних навчанннях серед країн-партнерів НАТО і був нагороджений почесними відзнаками.
Повномаштабну війну командир відділення Дмитро Рогожук зустрів на бойовому чергуванні в районі Торецька. Одним із маловідомих на сьогодні фактів є те, що 13 ОДШБ здійснив зухвалий рейд - зайшли в окуповану ворогом з 2014 року Горлівку. Наші військові таким чином розтягли лінію фронту і відволікли на себе увагу ворога. Хоч і ненадовго та на околицях Горлівки були воїни ЗСУ. Наші воїни нищили ворога і брали його в полон.
У березні 2022 року погіршилась ситуація - ворог прорвався до Ізюму, а далі намагався вийти до Слов'янську. А наші Герої стали живим щитом для всієї України. Першим бойовим завданням було виїхати в село Кам'янка Ізюмського району, де було дуже багато ворожої авіації, техніки, ворога вже бачили на власні очі.
Рогожук Дмитро виконував завдання, дивлячись у вічі ворогу, нищив ворога безпосередньо і у ближніх боях. Штурмове відділення крили з усього, що було у ворога: артелерії і авіації, танків і кулеметів, мінометів, градів. Масштаби ворога були вражаючими, ті колони, які рухалися, ті танки й БТР та кількість військових вражали навіть досвідчених воїнів. Наших бійців був лише батальйон, а ворогів - ціла армія.
Перші дні був просто жах. Наші Герої не спали по 3 доби. Кожен розумів, що вони мають за будь-яку ціну стримати ворога. Найменше - виграти час! Щоб війська України встигли вистроїти лінію оборони та мобілізуватися. Перебуваючи під пекельними обстрілами у своїй соцмережі Діма писав: "Не впадем духом, адже зараз ми так близько, щоб показати всьому світу хто ми є - українці!"
Коли надійшов бойовий наказ здійснити штурм повністю, на той час, окуповану ворогом Кам'янку, - дивлячись прямо в очі смерті Рогожук Дмитро героїчно став до виконання і все його відділення. Вони йшли пліч-о-пліч, як Справжні Герої не відступили один від одного. Герої в руках тримаючи лише автомати проти всієї зброї, яка була у ворога. Це був 19-й штурм командира і його відділення. До останнього свого подиху Дмитро доповідав командуванню про обстановку, доповів і про те, що він поранений, але зв'язок обірвався. Герой залишився на полі бою на довгих 6 місяців. Село було окуповане повністю.
Ворог стесав зуби своїх найбоєздатніших підрозділів: вангерівців, десанту, морпіхів, кадирівців - увесь калейдоскоп. Сили противника переважали в декілька разів.
Забрати з поля бою тіло Героя Дмитра Рогожука стало можливо через 6 місяців, після деокупації села Кам'янка. Поховали Героя через 9 місяців після загибелі у грудні 2022 року. У цей час військові товариші-американці писали: "До поки ми не зустрінемось з тобою я буду продовжувати твою справу з любов'ю і честю."
Указом президента України №218/2023 відзначений державною нагородою "За мужність" III ступеня.
Я пишаюся Дмитром, його мужністю і незламністю, і вважаю, що перебуваючи у самому пеклі війни березня 2022 року у селі Кам'янка, Ізюмського району, Харківської області своєю жертвою крові, перспективний молодий десантник Рогожук Дмитро Русланович заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України(посмертно) із врученням ордена "Золота Зірка" його мамі. Та перейменування вулиці дитинства Героя.
Вічна пам'ять і доземний уклін всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Героям Слава!