Шановний пане Президент!
Я Гавриленко Олена Сергіївна, дружина загиблого старшого лейтенанта Гавриленка Олександра Віталійовича 18.12.1991 р.н.
Який був командиром мінометної батареї 46-ї окремо десантно-штурмової бригади в/ч А4350.
Захищав нашу країну від ворогу ще у складі 79-ї окремо десантно-штурмової бригади в/ч А0224 на посаді командира артилерійського взводу артилерійської батареї, поїхав на захист країни в ЛНР 10.08.2021р.
Потім 29.03.2022 був прикомандований до в/ч А4350.
Виконуючи чергове бойове завдання по визволенню Херсонської області загинув 06.09.2022р (осколкове поранення не сумісне з життям) біля населеного пункту Сухий Ставок.
Залишивши вдома двух дітей, він захищав нашу країну до останнього свого подиху, віддав за нашу країну найцінніше - своє життя, через війну наша маленька донечка бачила його лише 14 разів, в рік і 2 місяці вона залишилась без тата.
Володимире Олександровичу, прошу Вас присвоїти моєму чоловіку Гавриленку Олександру Віталійовичу звання Героя України (посмертно).