Про присвоєння звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ (посмертно) військовослужбовцю, старшому бойовому медику "МЕДБРАТУ" Очеретяному Володимиру Володимировичу.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому бойовому медику 2-ї стрілецької роти Київського ТРО 112 бригади 127 батальйону Очеретяному Володимиру Володимировичу, 09.06.1979 р.н., уродженцю Житомирської області.
Володимир народився в селі Березянка Ружинського району Житомирської області, проте у 2000 році, після закінчення Житомирського медичного училища за спеціальністю "Лікувальна справа", разом із дружиною переїхав проживати до села Ходорків Попільнянського району Житомирської області. Пізніше здобув вищу освіту за кваліфікацією "Фізична реабілітація". Все своє життя присвятив медицині та не уявляв свого життя без обраної душею та серцем професії. Працюючи за фахом 22 роки, завжди вдосконалював та поглиблював свої знання. Ніколи не стояв на місці.
З перших днів повномасштабного вторгнення Володимир добровільно виявив бажання захищати Батьківщину від загарбників. Спочатку вступив до лав територіальної оборони Попільнянської селищиної громади, а з жовтня 2022 року проходив службу як старший бойовий медик 2-ї стрілецької роти у складі Київського ТРО 112 бригади 127 батальйону у військовій частині А 7293, був відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий та професійний обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Всі хто знав Володимира, завжди згадуватимуть його добрим словом, за його чуйне серце та безвідмовну лікарську допомогу.
"МЕДБРАТ" так називали Вову в повсякденному житті його друзі, колеги, пацієнти, а пізніше і побратими.
Медик, який знав про медицину все та міг навчати в тилу, але працював на передовій.
Будучи в штабі на другій лінії фронту, він не зміг стояти осторонь, приймаючи та надаючи допомогу пораненим бійцям, адже деяких уже не можливо було врятувати через сильні кровотечі, а для нього це було нестерпно. Тому Вова вирішив не сидіти на місці, сказавши командиру, що він іде на поле бою, адже скільки ще життів можна врятувати… Був лікарем за покликання та не міг інакше.
"Медбрат" діставав поранених побратимів, займався евакуацією. У зв'язку із відсутністю засобу для евакуації майже 2 км. разом з колегами виносив поранених бійців із зони бойових дій. Крім того відповідав за надання невідкладної медичної допомоги на місці поранення в бойових умовах. Безстрашність у бою і медичні навички зробили Володимира "МЕДБРАТА" незамінним на війні. З ризиком для власного життя, під шквальним вогнем, він здійснював неймовірне - рятував життя своїх бійців.
Побратими Володимира зазначили, що він був безстрашним воїном, лікарем від Бога, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
А односельці кажуть, що такого лікаря не було і не буде. Він вдень, і вночі лікував всіх хто до нього звертався. Робив неймовірне, навіть тоді, коли вже не було на те надії.
Останнє своє бойове завдання він виконував поблизу с. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, де і віддав своє життя 3 березня 2023 року, рятуючи життя побратимів.
127 батальйон ще й досі пам’ятає мужнього Вовку, який землю гріб під собою з останніх сил, але витяг з поля бою поранених хлопців.
Кілька бійців він евакуював, а ще одного тягнув до останнього подиху, сказавши - "Саня, я тебе не покину". Отакий він був безстрашний та сміливий.
Ходорків, Скочище, Попільнянський та Брусилівський райони, Житомирська та Київська області будуть завжди пам'ятати мужнього та відданого своїй справі "МЕДБРАТА".
Кожного разу, згадуючи про нього побратими та його пацієнти завжди кажуть, що якби не Вовка нас уже давно не було. На його рахунку сотні врятованих людських життів.

За проявлені мужність та героїзм, під час виконання обов’язків з надання кваліфікованої медичної допомоги та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінне виконання професійного обов'язку
Очеретяний Володимир Володимирович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно), із врученням ордена «Золота Зірка» його синові Очеретяному Назару Володимировичу.
Володимир із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні.

Вічна пам' ять і слава українському воїну-медику, який захищав Україну і кожного з нас.

Завжди пам'ятайте, що за Ваше життя хтось віддає своє!

Саме завдяки таким людям Україна буде вільною та квітучою.

Слава всім, хто боронить та захищає Україну.

Слава Україні!
Герої не вмирають!