Про присвоєння Героя України (посмертно) військовослужбовцю Гукалу Василеві Михайловичу.

Про присвоєння Героя України (посмертно) військовослужбовцю Гукалу Василеві Михайловичу.

Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди - почесного звання" Герой України" (посмертно) та ордена "Золота зірка" моєму чоловікові, військовослужбовцю ЗСУ, Гукалу Василеві Михайловичу, народженому 15.01.1994 р.у с.Залужжя, Яворівського р-ну, Львівської обл., який загинув 21.04.2023р., захищаючи нашу державу, під час виконання бойового завдання в с. Діброва, Краматорського р-ну., Донецької області.
Ще на початку війни, у 2015 році, відзначився активною громадянською позицією та патріотизмом, приєднався до АТО, де перебував рік та один місяць. Повернувшись до мирного життя, створив сім‘ю та багато працював, аби забезпечити хороше майбутнє своїм двом діткам. Коли російська армія розпочала повномасштабний наступ, наш герой не міг залишатись осторонь, тому 26.02.2022р. добровільно знову одягнув військовий піксель. Василь, за позивним «Лисий», - людина з великої букви, відважний воїн 63 ОМБ військової розвідки України. Василь брав участь у різних операціях в таких напрямках, як Червона Долина, Партизанське, де евакуювали місцевих жителів, тому що село було знищене від постійних прильотів, Благодатне, де був наступ з боку ворога, який приніс великих втрат особового складу, брав участь у визволенні Херсону. За сумлінне виконання службових обов'язків, зразкову військову дисципліну, високий особистий внесок у виконання бойових завдань по захисту незалежності та територіальної цілісності України 07.09.2022р був нагороджений Почесною грамотою. Також був нагороджений відзнакою начальника розвідувального управління штабу Оперативного Командування "Південь" 11.11.2022р. номер 636. Після ротації на Миколаївщині ешелон був відправлений в Бахмут. 25.12.2022р. відбувся ворожий мінометно-артилерійський обстріл, де мій чоловік виконував бойове завдання, в результаті чого отримав вогнепальне осколкове поранення. Побратими згадують героїчний вчинок тодішнього позаштатного командира Василя, який координував та допоміг евакуювати багатьох поранених військових під Бахмутом. Був поранений та знову повернуся в стрій. Йому не була байдужа подальша доля побратимів і нашого народу. Пізніше був відправлений для оборони під Кремінну, де і загинув від ворожої авіації наш Герой, виконуючи бойове завдання. Пішов командир, пішов гордо. Був порядною і сильною людиною, про яку ніхто поганого слова не скаже. Велика шана і подяка вчителю, наставнику та хорошому другові. Весь підрозділ щиро співчуває, сумує, пам'ятає.
Надійний, сміливий, відданий, люблячий чоловік і батько. Приклад для наслідування. Таким ми назавжди пам‘ятатимемо Василя.
Вічна пам'ять і шана всім Героям, хто віддав своє життя за наше вільне майбутнє. Слава Україні!- Героям слава!