Шановний пане Президенте!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Збройних сил України, молодшого сержанта Леваша Віталія Вікторовича (позивний «Моряк»), командира відділення 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4062 (45-й Окремий Стрілецький Батальйон), який загинув 06 лютого 2023 року поблизу селища Новобахмутівка, Покровського району, Донецької області, перебуваючи на бойовій позиції та захищаючи свою Батьківщину до останнього.
Віталій народився 14 травня 1985 року, дитинство та юність провів у рідному місті Києві. Закінчивши Вищий навчальний заклад та отримавши повну вищу освіту з 13.11.2007 по 29.07.2008 рр. пройшов службу в Збройних силах України. Повернувшись до цивільного життя Віталій пішов на службу в органи внутрішніх справ в Головному управлінні МВС України в м. Києві, де отримав звання - Старший лейтенант. З 2012 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, отримав звання – Капітан. З 2017 року проходив службу в ДСНС України. Він завжди був відданим своїй країні, поважав та захищав її цінності і щиро служив людям.
Будучи свідомим громадянином, Віталій з квітня 2022 року добровільно став на захист своєї країни. З червня 2022 Віталій перебував на передовій, на так званому «нулі». Забезпечував утримання і захист довіреного йому підрозділу на рубежі оборони. Через проявлені сміливість, рішучість, компетентність та вміння знаходити підхід до людей був призначений командиром відділення. Важко описати сміливість і тяжку повсякденну працю воїна на передовій. Пам’ять про нього і його вчинки говорять самі за себе.
Звісно всі, хто добровільно став на захист Батьківщини, та нажаль зараз уже не з нами, є Героями. Але усвідомлюючи те, що почесне звання – Герой України, передбачає також виконання важливих дій понад силу, понад страх, в умовах де загальна мета і допомога побратимам стає важливішою за власне життя. Віталій неодноразово приймав участь та організовував відбиття нападів на ввірену позицію ДРГ ворога. Не вагаючись прийняв участь у двох штурмових діях підрозділу (19.09.2022 та 06.10.2022), де проявив себе найкращим чином. Під шаленим мінометним та артилерійським обстрілами забезпечував захоплення та утримання зайнятої ворожої позиції. Особисто організував та прийняв участь в евакуації тяжкопораненого побратима. За вказані дії представлений до нагороди.
Останній свій бій, 06 лютого 2023 року, Віталій мужньо прийняв на новій позиції, яку довірили його підрозділу для оборони. При раптовому нападі ворога та знову ж таки під шаленим артилерійським і мінометним обстрілами, особисто приймав участь в організації оборони позиції. Та нажаль, ворожа міна раптово обірвала життя Віталія. Бій був не легким, ЗСУ тоді втратили тільки загиблими шістьох прекрасних воїнів. Попри це, ввірений рубіж оборони був утриманий, ворог поніс втрати та був відкинутий. Важливо, що цей рубіж під контролем ЗСУ і до сьогодні. Це заслуга, в тому числі, і Віталія Леваша, молодшого сержанта, командира відділення і мужнього воїна, який віддав своє життя за цілісність і незалежність України.
Коротко підсумовуючи: Віталій Леваш («Моряк») з честю та мужністю виконував свій обов’язок та залишився вірним присязі українському народові та Україні! Він був люблячим батьком, чудовим чоловіком, сином та братом, надійним побратимом. Вся його родина, друзі та побратими пишаються Віталієм та вважають, що він справжній Герой та заслуговує на найвищу державну нагороду України – звання Герой України!