Аксаєв Кирило народився 08.07.1999 року в місті Кіровоград, що в центральній частині України. З самого дитинства він був активним та непосидючим хлопчиком. Займався плаванням, тхеквондо, боксом, виступав на турнірах і змаганнях, здобував призові місця та нагороди. Навчаючись в ЗОШ 18, а згодом в ЗОШ 6 в м. Кіровоград мав прихильність до точних та математичних наук, тому після 10 класу в 2015 році, Кирило вступив до коледжу статистики в м. Кіровоград, згодом коледж розформували і він продовжив своє навчання в коледжі економіки та права ім. Сая в м. Кіровоград, де успішно закінчив навчання за спеціальністю « фінанси та кредити».
Маючи військову сімʼю Кирило не зміг стояти в стороні від війни, тому в 2020 році після здобуття освіти Кирило добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України та вступив на військову службу до в/ч А2077 в м. Кропивницький. Займав посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони в/ч А2077.
Кирило мріяв після закінчення контракту почати працювати за освітою, побудувати власний будинок завести сімʼю, подорожувати та насолоджуватися життям, але 24.02.2022 повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Кирило маючи військові навички та знання почав підготовку для переведення в загін спеціального призначення в/ч А2077. За високі військові досягнення Кирило отримав нове звання- молодший сержант та нову посаду - старшого оператора групи СпП загону СпО.
За час повномасштабного вторгнення Кирило знищив велику кількість ворожої техніки та особового складу, виконував спеціальні задачі по ліквідації військових з РФ, але зумів залишитись все тим же оптимістом, чудовим другом та побратимом, турботливим сином та братом і вірним самому собі та країні.
16.06.2023 найстрашніший день в нашому житті. В селі Ступочки, що на Донеччині почався обстріл, група військових з 80 дшбр отримала тяжкі поранення, тому Кирило прийняв рішення покинути укриття і рятувати хлопців. Ціною власного життя він встиг врятувати всіх поранених, але не себе.
На похоронах Кирила 22.06.2023 зібралась велика кількість людей, щоб вшанувати памʼять героя. Це ще раз підтверджує той факт, що Кирило був неймовірною людиною, яка заслуговує на те, щоб про нього памʼятали завжди. Саме тому, близькі та рідні люди Кирила створили петицію про присвоєння героя посмертно. Це найменше, що ми та країна можемо дати Кирилу за його життя.