Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/198154-еп
"Про присвоєння звання «Герой
України» (посмертно) з удостоєнням
ордену «Золота Зірка» старшому
лейтенанту Володимиру Дмитровичу
Сірому, командиру взводу оперативного
призначення, 14-ї бригади оперативного
призначення, позивний «ВОВК»",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 11 липня 2023 року громадянкою
І.С.Сірою
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою І.С.Сірою
електронну петицію № 22/198154-еп "Про присвоєння звання «Герой України»
(посмертно) з удостоєнням ордену «Золота Зірка» старшому лейтенанту
Володимиру Дмитровичу Сірому, командиру взводу оперативного призначення,
14-ї бригади оперативного призначення, позивний «ВОВК»", яку підтримали
понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань оперативностратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх справ України,
Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України,
Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України,
Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України, Управління державної охорони України, Офісу
Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання Міністерства
внутрішніх справ України заслуги у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України Сірого Володимира Дмитровича відзначено
державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня, яким його
нагороджено Указом Президента України від 15.02.2023 № 81/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний Пане Президенте!
Зважаючи на підтримку земляків, товаришів по службі, прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) з удостоєнням ордену «Золота Зірка» військовослужбовцю Національної гвардії України, старшому лейтенанту Сірому Володимиру Дмитровичу, 1996 р.н., уродженцю с. Пиріжна, Одеської області.
Загибель людини великої честі і совісті, яка користувалася беззаперечним авторитетом у всіх, хто з ним стикався, - велика втрата не лише для його рідних, а й для усього суспільства. Адже від початку своєї служби він завжди керувався принципами гуманності, людяності, самопожертви задля блага України.
Володимир Дмитрович після закінчення школи вступив на Херсонський факультет Одеського державного університету внутрішніх справ. Провчився рік і зрозумів, що його покликання бути військовим. Залишив навчання та повернувся додому. Отримав повістку і пішов на строкову службу до лав НГУ. Згодом підписав контракт. Вступив до Національної академії Національної гвардії України. Був старшиною курсу.
Після випуску був направлений на службу у 8-й полк оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ, який у 2022 році був переформований у 14-ту бригаду оперативного призначення. Там Володимир обіймав посаду командира взводу оперативного призначення на бронетранспортерах. Згодом разом із підрозділом виконував бойові завдання на території ООС. Воював на Луганщині. Користувався авторитетом у бойових побратимів.
В момент повномасштабного російського вторгнення офіцер продовжував боронити Луганщину від окупантів. Брав участь у боях за Сєвєродонецьк, Сіверськ, Білогорівку.
Володимир був справедливою і дуже доброю людиною. Неодноразово рятував життя бійців своїм умінням швидко приймати важливі рішення. З першого до останнього дня Вовк провів на бойових позиціях, показуючи себе як справжній лідер і командир, допомагаючи підрозділам, які були поруч, включаючи іноземні, відбивав атаки ворога. Допомагав евакуйовувати поранених і надавав медичну допомогу.
Під час нападу на завод «Азот» в м. Сєвєродонецьк завдяки вмілому командуванню і правильним розрахункам, лейтенанту Сірому вдалося не лише врятувати свій взвод, а й вивести з-під обстрілів близько 130 осіб з числа цивільного населення. Зараз ці люди завдячують Вовку своїм життям.
До звання офіцера ставився з великою відповідальністю, постійно мотивував своїх бійців, здебільшого власним прикладом, показував своїми вчинками любов до Батьківщини.
11 вересня 2022 року Сірий Володимир Дмитрович разом зі своїм підрозділом готувався до штурму в с. Білогорівка. Вовк вів колону БТРів і вони довгий час успішно «тиснули» ворога. Разом з побратимами мужньо приймали бій, але наїхавши на міну, підірвались. Члени екіпажу отримали важкі поранення, а лейтенант Сірий у цьому запеклому бою віддав найдорожче – своє життя.
Побратими, які були поруч з ним, говорять, що лейтенант Сірий був не просто командиром, а й братом для кожного. Він назавжди залишиться пам’яті людей, як справжній командир, друг, брат, люблячий чоловік, найкращий син своїх батьків.
Життєвий шлях та впевнені дії, спрямовані на оборону рідної країни, людська позиція та вчинки по порятунку військових та цивільних, заслуговують на найвищу державну відзнаку – Герой України.
Посмертно старший лейтенант Сірий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Володимира залишились рідні та 23-річна дружина, яка після загибелі чоловіка, мобілізувалась до ЗСУ і, в пам’ять про позицію чоловіка, робить усе можливе для Перемоги України.
1.
Панасюк Марія В'ячеславівна
08 вересня 2023
2.
Піддубна Олена Валентинівна
08 вересня 2023
3.
Чудік Тетяна Олександрівна
08 вересня 2023
4.
Біскуп Володимир Ігорович
08 вересня 2023
5.
Янкович Наталія Романівна
08 вересня 2023
6.
Лихолат Зоя Анатоліївна
08 вересня 2023
7.
Нисімук Олег Михайлович
08 вересня 2023
8.
Куценко Карина Петрівна
08 вересня 2023
9.
Мамчур Роман Ярославович
08 вересня 2023
10.
Маховський Орест Богданович
08 вересня 2023
11.
Федорук Анна Вікторівна
08 вересня 2023
12.
Дідусенко Ольга Юріївна
08 вересня 2023
13.
Гайдуцька Марія Олегівна
08 вересня 2023
14.
Пециляк Юлія Володимирівна
08 вересня 2023
15.
Боровик Валентина Петрівна
08 вересня 2023
16.
Семижон Леся Олексіївна
08 вересня 2023
17.
Кетова-Родкіна Ольга Сергіївна
08 вересня 2023
18.
Коваленко Анна Вадимівна
08 вересня 2023
19.
Пшемінська Софія Олександрівна
08 вересня 2023
20.
Бойко Світлана Вікторівна
08 вересня 2023
21.
Холодняк Богдан Андрійович
08 вересня 2023
22.
Рюмшин Юрій Валерійович
08 вересня 2023
23.
Попова Надія Валентинівна
08 вересня 2023
24.
Корт Юлія Олександрівна
08 вересня 2023
25.
Пилипенко Дмитро Вадимович
08 вересня 2023
26.
Демчук Юлія Несторівна
08 вересня 2023
27.
Маруняк Катерина Євгенівна
08 вересня 2023
28.
Ребро Данило Леонідович
08 вересня 2023
29.
Городнича Ірина Олександрівна
08 вересня 2023
30.
Годлевська Тетяна Анатоліївна
08 вересня 2023