Відкликати законопроєкт № 9432 від 28.06.2023 про застосування англійської мови в Україні як такий, що сьогодні підриває державний статус української мови та звужує її сферу застосування. Сприяти вивченню та поширенню української мови, яка досі не утверджена в усіх сферах життя суспільства.

Просимо Президента, Зеленського Володимира Олександровича, відкликати законопроєкт № 9432 від 28.06.2023 про застосування англійської мови в Україні як такий, що сьогодні підриває державний статус української мови. Пріоритетним завданням української влади та суспільства має стати утвердження, поширення та вивчення насамперед української мови, яка є гарантом збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності. Це є одним з найважливіших завдань під час російсько-української війни.

Закон декларує мету - підвищити рівень володіння українцями англійської мови.
Як свідчить успішний досвід європейських держав, для досягнення цієї мети немає необхідності ухвалювати спеціальний закон про англійську мову.

Вивчати англійську мову потрібно, але не шляхом звуження сфери української мови.
Для поліпшення знання англійської необхідно покращити методики викладання та залучати кваліфіковані кадри.
В Україні уже є закони, що визначають обов’язковим знання англійської мови, як однієї з мов Ради Европи, зокрема «Закон про державну службу».
Зміщення фокусу на впровадження англійської мови без утвердження державної, призведе до жахливих наслідків, які були допущені у минулому.

Найтрагічніші сторінки в історії українського народу - це закономірний наслідок тих рішень, коли ми ставили свої національні інтереси на друге місце.
У найвирішальніші періоди історії ми припускалися однієї і тієї ж помилки - не йшли шляхом національної держави,
так як це у свій час зробили поляки чи чехи.
Вони утвердили насамперед свою мову в усіх сферах життя суспільства, збудували міцний національний каркас, освіту з потужним патріотичним елементом, зміцнивши цим свою ідентичність, тому і стали сильними політичними одиницями серед інших національних держав.
Ми ж сьогодні хочемо пропустити усі ці найважливіші етапи.
Не заклавши цього міцного фундаменту, тільки помножимо руїни.

росія протягом 300 років системно знищувала саме те, що формувало нашу націю: мову, історію та культуру.

Сьогодні національні інтереси України як окремої держави, полягають у тих рішеннях, що повернуть нам історичну справедливість. Це дії спрямовані на утвердження нашої мови, дерусифікація, увага до національного виховання дітей, вивчення історії України.
Українці чекали, що після стількох століть насадження усього чужого, нарешті настав час, коли Україна зможе стати дійсно українською.

Чому просимо відкликати закопроєкт про англійську мову та що пропонуємо натомість:

1. Через багатовікову політику русифікації, понад 100 заборон та обмежень, українська мова досі не утверджена в усіх сферах життя суспільства, а без цього не може бути незалежної окремої української держави.
Тільки українська мова - основа нашої державності.
Чим слабша мова, тим слабша державність.
Частина людей із зрусифікованих міст не володіє державною мовою і їхні мовні потреби не забезпечені.
Часто така тенденція спостерігається не лише на сході України, але і в Києві.
Фактично щодня трапляються випадки порушення мовного законодавства, а саме, закону "Про функціонування української мови як державної" від 2019 року у сфері обслуговування, освіти чи службовій сфері.
Тому сьогодні ми маємо збільшити % окладу вчителям української мови.
Організувати безкоштовні курси вивчення української мови для населення.
Підняти рівень престижу державної мови, яка має стати головним чинником просування по кар’єрних східцях (така практика давно втілена у Латвії, де громадяни мають право займати ту чи іншу посаду відповідно до рівня знання державної мови).
Необхідно посилити контроль за виконанням мовного законодавства, наприклад, шляхом збільшення штату працівників у офісі мовного омбудсмена, щоб удосконалити систему штрафування порушників.
Такі дії посилили б повагу до державної мови, а, отже, до України як держави в цілому.
Саме ця проблема потребує уваги та негайного реагування, оскільки українська мова як символ української держави, забезпечує єдність суспільства та ставить Україну на один рівень з іншими незалежними державами.

2. Поки українська мова не утверджена по всій території України, маємо загрозу територіальній цілісності та безпеці нашої держави.
Не забуваймо, що українські міста було насильно русифіковано: українців знищено голодоморами, а на їхнє місце завезено росіян, щоб будувати на цьому пропаганду про «русские города», «один язик - один народ», присвоювати собі наші території та переписувати історію.
росіяни, окупувавши Україну духовно, ментально та культурно, завжди починали другий етап окупації - територіальної, коли ми втрачали місто за містом.
Тому нам необхідний єдиний спільний український простір та інформаційне поле.
За роки своєї незалежності українська влада, на відміну від влади росії, дуже і дуже мало уваги приділяла саме історії, мові та культурі, що значно послабило нашу державу та дуже підсилило ворога.

Що ми маємо сьогодні:

1.За програмою НУШ (нова українська школа) 35 годин історії на рік (це 1 година в тиждень!) чи не найменше з усіх предметів.
Навіть мистецька галузь має 70 годин на рік!
2.У деяких класах навіть немає окремого курсу історії України, а є інтегровані курси, де лише кілька тем стосується нашої історії.
3.Історію та літературу вилучили з переліку обов’язкових предметів для вступу.
Ще у 60-х роках Василь Стус говорив, що Україна може втратити Донбас, бо там немає нічого українського. Люди не відчувають своєї приналежності до України і тому легко піддаються пропаганді.
Про це попереджав і видатний правозахисник та мовознавець Олекса Тихий, який у 1972 році писав,
що «запобігти небезпеці, яка насувається, можна розумним втручанням вищих державних органів та відновленням українізації в усіх сферах життя (науки, всіх видів освіти, кіно, радіомовлення та телебачення, виробництва та сфери послуг)».
Такий закон був прийнятий лише у 2019 році.
Через 47 років.
Але він досі потребує чіткої системи застосування та покарання у разі порушення.
І якщо сьогодні ми не проаналізуємо ці уроки минулого, то знову платитимемо занадто високу ціну.
Практика активної дерусифікації застосовується і в інших пострадянських країнах, зокрема в Естонії та Латвії.

3. Поширення англійської у сфері кінематографу замість української, необмежене зниження обов’язкової частки телепрограм українською мовою за рахунок трансляції англомовних програм з субтитрами, поширення англійської у сфери освіти і науки загрожує поступовому викоріненню української мови.
Український дубляж є одним з інструментів вивчення української мови для людей із русифікованих міст.
Демонстрація англомовних фільмів в оригіналі не стане ефективним засобом вивчення англійської, натомість знищить цілу індустрію українського дубляжу.
Ці норми є антиконституційними, звужують сферу застосування української мови та порушують право людей на перегляд фільмів українською мовою у власній державі.
10% посадового окладу знавцям англійської мови, курси підвищення кваліфікації англійською мовою - ставлять її на найвищий рівень престижу в суспільстві.
Це підриває нашу державність, бо знову утверджує в Україні чужу мову.
Це знову витіснить нашу мову на рівень «кухні, хутора і села», так як це робила політика русифікації.

4.Недоцільно порівнювати Україну з іншими країнами Европи у сфері застосування англійської мови, бо, по-перше, їхні державні мови давно утверджені, а народи не були колоніями та не мають комплексу меншовартості.
По-друге, вони не перебувають у ситуації «можливого зникнення з політичної мапи світу»!
Поляки, італійці, французи чи німці дуже добре усвідомлюють важливість своєї мови та бережуть її.
Для поляків розмовляти польською - вкрай важливо.
Для французів розуміти важливість французької - очевидно.
Для нас поки що НІ.
І, по-третє, навіть за цих умов в Італії, наприклад, пропонують вводити штрафи від 5 000 до 100 000 євро за вживання іншомовних, насамперед англійських слів, бо «це принижує італійську мову та може спричинити серйозні наслідки».
Це при тому що жодна з цих мов не піддавалася знищенню більше ніж сотню разів та не переживала такого жорсткого лінгвоциду, як українська.
Тому для таких законів, треба ВИСОКИЙ РІВЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ суспільства і розуміння важливості державної мови, якого у нас НЕМАЄ.

5.Українська мова пережила жорсткий лінгвоцид і має слабку мовну стійкість, на відміну від інших мов.
Політика, спрямована на поширення іншої мови, особливо настільки домінантної як англійська, сприятиме витісненню української.
А разом з неусвідомленням українцями важливості своєї мови, це призведе до поступового зникнення українського продукту: освітніх дистанційних курсів, музики і т.д. (А навіщо робити українською, англомовна ж аудиторія ширша?) Бо ж яка різниця.


6.«Обов'язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку" ( одна із статей законопроєкту).
Це означає, що діти ще навіть не навчившись говорити рідною мовою, одразу будуть опановувати чужу.
Видатні українські педагоги, такі як Іван Огієнко, Василь Сухомлинський наголошували, що дітям у ранньому віці передусім важливо зростати у мовному середовищі рідної мови і добре опанувати спочатку саме її.
Виховувати дітей чужою для них мовою суперечить психофізіологічним особливостям дітей, оскільки, як зауважував Костянтин Ушинський, «вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися надто рано і ніяк не раніше того, як буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння».
Олекса Тихий також наголошував, що
«виховувати свідомих громадян і патріотів на чужомовній основі — це те ж саме, що зводити будову на піску без фундаменту.
Коли дитина від колиски втрачає найдорожче — рідну мову, цей процес схожий на інтелектуальну кастрацію. Із них виростуть шукачі об'яв: "Требуются рабочие. Зарплата 200-300 руб.".
Така людина за дрібну монету зрадить свій народ, покине батьківщину, їй все одно, кому служити, аби мати більше матеріальних благ, посідати вищу посаду, заслужити орден чи медаль»
А ми виховуємо національно свідомих українців, а не дешеву робочу силу.
Бо мова - не лише засіб спілкування, мова - це інструмент творення думки та українського світогляду.

7. В Україні мовою науки та освіти має бути українська мова. Тільки рідна українська мова відкриває для українців найбільший простір для творчості та визнання. Тарас Шевченко написав свій геніяльний «Кобзар» українською, це його перекладали різними мовами світу!
Усі генії - це насамперед національні генії, які потім стають світовими геніями.
Тільки те, що створено українською мовою стає надбанням нашої культури. Інакше, як слушно зауважив М. Міхновський «українська нація платить «данину» не тільки матеріяльними добрами, але навіть психіку та інтелект її експлуатують на користь чужинців».


8.А чому б замість того, щоб шукати опори в чужих мовах, нам не поширювати свою?
Це наша Київська Русь, маючи одну з найпотужніших культур та мов, була однією з найвпливовіших держав Европи.
Це нашу мову сьогодні можуть вчити іноземці, це ми можемо випускати гранти та заохочувати інших студентів до навчання в Україні. Це принесе нам певні економічні показники. Адже збільшення кількості людей, що цікавляться мовою та культурою, призводить до збільшення туристів, іноземних студентів, попиту на викладачів та перекладачів української мови.
Отже, посилювати наші позиції у світі.

Чи важливо вивчати англійську мову?
Звичайно, це потрібно для розвитку та спілкування зі світом. Але вивчення не потребує впровадження особливого статусу та спеціального закону. У першу чергу нам потрібно знати і утвердити свою мову.
Коли наша держава бореться за право БУТИ, ми повинні стати голосом своєї країни на міжнародному рівні.

Отже, просимо Президента України Володимира Зеленського відкликати законопроєкт про застосування англійської мови та надання їй особливого статусу. Сприяти вивченню англійської мови необхідно шляхом освітньої державної політики, не приймаючи спеціальних законів.
Тим паче, звужувати сферу застосування державної мови, що є неприпустимим.
Натомість нагальною вимогою часу є утвердження української мови в усіх сферах життя суспільства.