На сьогодні одним з найголовніших партнерів України є Республіка Польща.
Республіка Польща завжди акцентувала на необхідності поглиблення співпраці між Україною і Вишеградською групою у напрямі євроінтеграції та передання польського досвіду у сфері соціально-економічних перетворень; налагодження тісної співпраці між законодавчими органами України й Польщі на рівні комісії з питань європейської інтеграції, а також українсько-польської та польсько-української міжпарламентських груп Верховної Ради і сейму для прискорення процесу наближення українського законодавства до норм ЄС; опрацювання в рамках шенгенських положень окремої угоди про максимально ліберальні умови майбутнього візового режиму між Україною та Польщею. Вагоме значення у цьому контексті надавалось українсько-польському стратегічному партнерству, оскільки саме воно повинно виявлятися у взаємній підтримці прагнень обох сторін інтегруватись до загальноєвропейських структур. На найвищому рівні було закріплено, що РП і Україна здійснюватимуть взаємну підтримку для інтеграції з європейськими економічними та політичними структурами і регулярно обмінюватимуться досвідом. Це засвідчив і офіційний документ, підготовлений у жовтні 2002 р. польськими експертами, "Східна політика Європейського Союзу в перспективі його розширення за рахунок держав Центральної та Східної Європи - польська точка зору". В документі наголошується: політичний діалог з Україною повинен стати одним з пріоритетів східної політики ЄС, враховуючи істотне геополітичне значення та безпосереднє сусідство України з розширеним Євросоюзом і те, що Польща готова надалі передавати Україні польський досвід у сфері підготовки до членства в ЄС.
Підтримка і розвиток рівня партнерства між Україною і Польщею значно залежить від збереження нинішніх політичних контактів, зміцнення суспільного діалогу, а також успіху реформаторської політики в Україні. Республіка Польща - вигідний і корисний партнер для України. Відносини з цією країною мають непогане підґрунтя та перспективу для розвитку. Становлення польсько-українських зв'язків відбувалося під час значної міжнародної ізоляції України, спричиненої наслідками дезінтеграції Радянського Союзу, і саме в цьому контексті можна розглядати виважену та далекоглядну позицію Польщі щодо зв'язків з Україною. Вихід України на міжнародну арену як суб'єкта міжнародного права був схвально прийнятий польським керівництвом, і 2 грудня 1991 р. Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України.
Отже з нашого боку є необхідним зміцнення відносин між нашими державами, але однією з найбільш складних проблем у польсько-українських відносинах є «історична пам'ять»
У традиційній польській історіографії "Волинська трагедія" тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних.
На хвилі антиросійських настроїв Польща і Україна намагаються більше говорити про вину Росії в «українському голодоморі » та « Катині» , ніж про діяння Української повстанської армії в Польщі. Однак неоднозначна оцінка історичних даних у роки Другої світової війни (Волинська трагедія 1943 ) затьмарює двосторонні відносини.
Вищезгадана історична подія потребує уваги та офіційного визнання.
Щиро прошу Вас розглянути вищезазначене питання та винайти найкраще йому рішення для забезпечення світлого майбутнього між нашими країнами.