Шановний пане Президенте! Прошу Вас, присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому сержанту 125 бригади ТРО Юрію Сікиринському, який загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі.
Юрій - учасник обох революцій, збирався приєднатись до лав ЗСУ у 2014 р. як доброволець, але отримав відмову через п’ятьох тоді ще неповнолітніх дітей. Волонтерив, збирав кошти на автомобілі для військових, відвозив автівки на схід країни.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Юрій був за кордоном, але повернувся в Україну і добровольцем приєднався до лав 125 бригади ТРО. Завжди повторював: «Наше покоління „проспало“ Україну, чому наші діти мають тепер воювати? За нашу країну маємо воювати ми…».
Досягнення старшого сержанта Юрія Сікиринського виходили за межі його функціональних обов’язків:
● В числі перших заходив на території районів оборони батальйону у складі рекогностувальних груп, а також останнім виходив із районів дислокації, демонтуючи обладнання зв’язку та спостереження.
● Прекрасно володів стрілецькою зброєю. Під час відновлення батальйону взяв на себе обов’язки інструктора і займався підготовкою всього особового складу.
● Під час другої ротації у Бахмутський район, Юрій зголосився виконувати обов’язки командира розвідувального взводу.
● Професійно керував підлеглими та інструктував їх для виконання бойових завдань, піднімаючи морально-бойовий дух.
Саме завдяки авторитету й довірі, які заслужив Юрій у кожного без винятку військовослужбовця розвідвзводу, відібрані ним солдати й сержанти викликались виконувати найскладніші завдання під його командуванням.