Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/198822-еп
"Присвоєння звання Героя України
старшому сержанту Юрію
Сікиринському (посмертно)",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 17 липня 2023 року
громадянином В.М.Міщенком
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянином В.М.Міщенком електронну петицію № 22/198822-еп
"Присвоєння звання Героя України старшому сержанту Юрію Сікиринському
(посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами),
попередній розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой
України за здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали
безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України,
захисту безпеки населення та інтересів держави, здійснюється експертною
групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики при
Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної
служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби
безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби
спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної
охорони України, Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду згаданою експертною групою
порушеного питання та на підставі подання про відзначення державною
нагородою, внесеного в установленому порядку Головнокомандувачем
Збройних Сил України, мною видано Указ Президента України від 24.02.2024
№ 116/2024, відповідно до якого Сікиринському Юрію Олексійовичу
присвоєно звання Герой України (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте! Прошу Вас, присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому сержанту 125 бригади ТРО Юрію Сікиринському, який загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі.
Юрій - учасник обох революцій, збирався приєднатись до лав ЗСУ у 2014 р. як доброволець, але отримав відмову через п’ятьох тоді ще неповнолітніх дітей. Волонтерив, збирав кошти на автомобілі для військових, відвозив автівки на схід країни.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Юрій був за кордоном, але повернувся в Україну і добровольцем приєднався до лав 125 бригади ТРО. Завжди повторював: «Наше покоління „проспало“ Україну, чому наші діти мають тепер воювати? За нашу країну маємо воювати ми…».
Досягнення старшого сержанта Юрія Сікиринського виходили за межі його функціональних обов’язків:
● В числі перших заходив на території районів оборони батальйону у складі рекогностувальних груп, а також останнім виходив із районів дислокації, демонтуючи обладнання зв’язку та спостереження.
● Прекрасно володів стрілецькою зброєю. Під час відновлення батальйону взяв на себе обов’язки інструктора і займався підготовкою всього особового складу.
● Під час другої ротації у Бахмутський район, Юрій зголосився виконувати обов’язки командира розвідувального взводу.
● Професійно керував підлеглими та інструктував їх для виконання бойових завдань, піднімаючи морально-бойовий дух.
Саме завдяки авторитету й довірі, які заслужив Юрій у кожного без винятку військовослужбовця розвідвзводу, відібрані ним солдати й сержанти викликались виконувати найскладніші завдання під його командуванням.