Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/198832-еп
"Присвоєння звання Герой України
(посмертно) військовослужбовцю ЗСУ
Сапізі Володимиру Ярославовичу",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 17 липня 2023 року громадянкою
І.В.Сапігою
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 231 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
І.В.Сапігою електронну петицію № 22/198832-еп "Присвоєння звання Герой
України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Сапізі Володимиру
Ярославовичу", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх справ України,
Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України,
Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України,
Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України, Управління державної охорони України, Офісу
Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Сапіги Володимира
Ярославовича відзначено державною нагородою України – орденом
"За мужність" ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України
від 09.08.2023 № 483/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте, просимо Вас присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) солдату стрілецького батальйону 10 гірсько-штурмової бригади ЗСУ Старшому солдату Сапізі Володимиру Ярославовичу, який героїчно загинув 23 лютого 2023р. під час боїв у с.Білогорівка , що на Донеччині, захищаючи Україну.
Сапіга Володимир Ярославович народився 24.07.1973р. в селі Чорний Острів Львівської області . Був не лише справжнім професіоналом своєї справи, а й патріотом, який не словами, а ділами доводив свою любов до України. В мирному житті - був здібним будівельником, вірним другом , люблячим батьком і чоловіком. За свій невеликий зріст, на фронті отримав позивний «Малий» . З початку повномасштабного вторгнення Герой без вагань, добровільно став на захист України і перебував в лавах бійців які боронили нашу державу на передовій .
Останній бій воїна відбувся 23 лютого2023 року у селі Білогорівка Донецької області . Ніхто краще не охарактеризує солдата , як його побратими 10 гірсько-штурмової бригади: Вакуленко Руслан, Стинавський Андрій, Тибель Андрій, Віктор Провічак .
Під час танкового обстрілу загинуло 9 воїнів . З 9 солдатів було 2 важко поранених серед них солдат Сапіга Володимир і його побратим . Сапіга Володимир стікавши кров’ю тягнув на собі свого ще живого (але тяжко раненого) побратима в надії врятувати його . «Малий» загинув .
У солдата залишилась дружина та дві доньки . Вдячні йому за відвагу, велику жертву заради України та усіх нас і просимо присвоїти таке заслужене та почесне звання Героя України (посмертно).