№22/199372-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) лейтенанту Задерей Денису Руслановичу, командира ДШР 505 батальону 37 ОБрМорської Піхоти.

Автор (ініціатор): Ніколенко Вероніка Ігорівна
Дата оприлюднення: 18 липня 2023
Дата відповіді : 09 червня 2025
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/199372-еп
"Присвоєння звання Героя України
(посмертно) лейтенанту Задерей Денису
Руслановичу, командиру ДШР
505 батальйону 37 ОБр Морської
Піхоти", оприлюднену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 18 липня
2023 року громадянкою В.І.Ніколенко

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянкою В.І.Ніколенко електронну петицію № 22/199372-еп "Присвоєння
звання Героя України (посмертно) лейтенанту Задерей Денису Руслановичу,
командиру ДШР 505 батальйону 37 ОБр Морської Піхоти", яку підтримали
понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади
і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського
агресора, є конституційним повноваженням Президента України та
безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами),
попередній розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой
України за здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали
безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України,
захисту безпеки населення та інтересів держави, здійснюється експертною
групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики при
Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної
служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби
безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби
спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної
охорони України, Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду згаданою експертною групою
порушеного питання та на підставі подання про відзначення державною
нагородою, внесеного в установленому порядку Головнокомандувачем
Збройних Сил України, мною видано Указ Президента України від 23.04.2024
№ 238/2024 "Про відзначення державними нагородами України", відповідно
до якого Задерея Дениса Руслановича нагороджено орденом "За мужність"
ІІІ ступеня (посмертно).


В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України командирові десантно-штурмової роти 505 батальону 37 ОБрМорської піхоти Задерей Денису Руслановичу 09.02.2002 р.н. посмертно.

Денис народився на Волині і мав дуже тяжку долю : у дитинстві його покинули рідні батьки, неодноразово хлопця брали на виховання прийомні родини, але теж з часом повертали. Денис не зламався, він був сильним і мужнім хлопчиком. Коли Денису виповнилося 5 років, його забрали на виховання достойна та любляча сім’я з с.Прип‘ять. Хлопець з дитинства мріяв бути військовим прийомні батьки не перешкоджали йому, а навпаки усіляк допомагали досягти мети. Закінчивши навчання у школі, у віці 15 років вступив до Одеського військово-морського ліцею, по закінченню якого, не на хвилину не розмірковуючи пішов далі на навчання до Військової академії м. Одеси (спеціалізація «Морська піхота»). У 2022 році Денис перервав навчання і як справжній військовий і патріот пішов боронити нашу країну в найгарячіших точках. Згодом повернувся та закінчив навчання в академії. Незважаючи на важку травму ноги і довготривале лікування, 21 лютого 2023 року Денис отримав свої омріяні зірочки та заповітне військове звання «Лейтенант».
21.02.23р його призначили командиром десантно-штурмового взводу та відправили до Польщі, де він зі своїми побратимами удосконалював свої навички. Повернувшись до України, він старанно виконував свої завдання, був дуже відповідальним та розумним воїном, за що його і було підвищено до посади командира роти 07.04.23р. Згодом їх новостворений 505 окремий батальйон морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти вирушив на Донецьке направлення.

05.06.23р. Денис загинув, прийнявши свій останній бій на Донеччині (с. Новодонецьке).
Його побратими зазначили,що він був справжнім воїном, він залишався «ВІРНИМ ЗАВЖДИ СВОЇЙ СПРАВІ», був морським піхотинцем до мозку кісток. Був справжнім офіцером, котрий ніколи не полишав свою роту на полі бою, хоч, як відомо, командири мають вести управління нам відстані. Денис контролював усе зблизька, пліч о пліч із своїми солдатами, яких постійно підтримував.
Власним життям врятував життя своїх побратимів. КОМАНДИР РОТИ, пане президенте, займався євакуацією своїх людей, сам не встигнувши спуститись до бліндажу, коли стався прильот. Внаслідок мінометного обстрілу від мінно-вибухової травми Денису розірвало бік та, як зазначили в морзі, розірвало серце.
Пане Президенте, це не просто серце….Це сердечко завзятого воїна, який хотів жити у вільній країні, який поліг за своїх людей, це моє рідне сердечко, котре я зустріла та покохала на все своє життя. Це серце, яке мріяло створити сім’ю та мати дочку і сина. Це серце, без якого не можуть жити його мама та батько. Це серце, без якого так тяжко братику і сестричкам… Це серце, яке зараз гниє в тій землі, за яку боровся Денис.
Прошу Вас, шановний Пане Президенте, присвоїти Задерей Денису Руслановичу, звання Героя України (посмертно ). Аби хоч якось втішити згорьовані і розбиті серця рідних і близьких. Щоб усі знали, що Денис загинув героєм і не дарма поклав своє життя за мир і справедливість у цьому світі. Заздалегідь дякую і сподіваюся на Ваше справедливе і правильне рішення. З повагою кохана Дениса, Вероніка Ніколенко.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Андруник Ольга Іванівна
20 вересня 2023
2.
Луценко Наталія Олексіївна
20 вересня 2023
3.
Болотіна Вікторія Олегівна
20 вересня 2023
4.
Гуляницька Ірина Петрівна
20 вересня 2023
5.
Бобко Руслан Ігорович
20 вересня 2023
6.
Верещака Марина Володимирівна
20 вересня 2023
7.
Борсученко Інна Павлівна
20 вересня 2023
8.
Мойсеєнко Катерина Олександрівна
20 вересня 2023
9.
Головченко Тетяна Василівна
20 вересня 2023
10.
Минюк Олександра Олександрівна
20 вересня 2023
11.
Оргіян Ксенія Сергіївна
20 вересня 2023
12.
Сологуб Олена Станіславівна
20 вересня 2023
13.
Подковиріна Юлія Іванівна
20 вересня 2023
14.
Сорока Василь Андрійович
20 вересня 2023
15.
Синя Анастасія Валентинівна
20 вересня 2023
16.
Калюс Іванна Іванівна
20 вересня 2023
17.
Ярещенко Олександра Миколаївна
20 вересня 2023
18.
Фомичова Марія Павлівна
20 вересня 2023
19.
Присяжнюк Іванна Василівна
20 вересня 2023
20.
Бондаренко Катерина Сергіївна
20 вересня 2023
21.
Компанієць Вікторія Володимирівна
20 вересня 2023
22.
Матвійчук Христина Юріївна
20 вересня 2023
23.
Руденко Тетяна Леонідівна
20 вересня 2023
24.
Бондар Оксана Юріївна
20 вересня 2023
25.
Кшановська Тетяна Ігорівна
20 вересня 2023
26.
Гончаровська Альона Сергіївна
20 вересня 2023
27.
Тарашевська Ганна Романівна
20 вересня 2023
28.
Куманецька Олександра Володимирівна
20 вересня 2023
29.
Компанієць Євгеній Юрійович
20 вересня 2023
30.
Вдовиченко Юлія Володимирівна
20 вересня 2023
25127
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено