Прошу Президента України, Зеленського Володимира Олександровича, розглянути клопотання про присвоєння моєму другу, молодшому сержанту 67-ї окремої механізованої бригади Поспелову Максиму Олексійовичу звання Героя України (посмертно).
Максим народився та виріс у смт Кушугум Запорізької області. З дитинства відповідальний та чуйний хлопець, він був взірцем для багатьох юнаків, завжди готовим допомогти та вислухати. Після закінчення Кушугумського НВК "Інтелект" Максим вступив до Запорізького будівельного коледжу. Навчаючися,водночас працював на будівництві, виявляючи хист до інженерної справи. Закінчивши коледж, Максим вступив до Національного університету "Запорізька Політехніка", проте здобути вищу освіту йому не судилося, адже вже через пів року навчання розпочалося повномасштабне вторгнення військ Російської федерації до України. Максим з дитинства мав травму ноги, через яку не міг нести військову службу, але бажання захищати рідну землю виявилося набагато сильнішим. В жовтні 2022-го року він добровільно приєднався до лав ЗСУ, і в березні 2023-го року вже на передовій зустрів свій 23-й день народження. Виконував завдання на Харківщині, Часовому Ярі та Луганщині. Останнє місце несення служби - поблизу н.п. Діброва Луганської області. П'ятнадцятого липня, перебуваючи на бойових позиціях, Максим потрапив під мінометний обстріл. Почувши звук наближення ворожого снаряду Максим без вагань закрив собою побратимів прийнявши удар на себе. На превеликий жаль, міна завдала захиснику поранень, не сумісних із життям, але завдяки діям молодшого сержанта Поспелова вижили його побратими. Максим до останнього подиху виконував свій громадянський обов'язок, його вчинок є актом безумовного героїзму. Тому, вважаю, що молодший сержант Поспелов заслуговує на присвоєння найвищої державної нагороди - звання Героя України