Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові оператору 9 роти, 3 батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (В/Ч А-0222), ТКАЧЕНКУ ІГОРЮ ІВАНОВИЧУ, який народився 11.06.1979 року, та загинув виконавши військовий обов'язок 10.06.2023 р., не доживши всього один день до своїх 44 років.
Під час повномасштабного вторгнення 2022 року, пішов не вагаючись до військкомату і був призваний до складу Сухопутних військ Збройних сил України, де стояв на захисті України, був відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.
З перших днів перебував на нульових позиціях с. Велика Новосілка, Волноваського району, Донецької області, відбиваючи з побратимами штурми окупантів.
За цей час також ризикуючи життям, ходив у тил ворога в розвідгрупах. Отримавши медичні навички він витягав з під куль своїх побратимів під час контрнаступу. Як нам повідомили в фатальний день: «За два дні до загибелі ваш чоловік відчайдушно рятував життя своїх побратимів! А сьогодні допомога потрібна була йому але…».
Він загинув під час ворожого обстрілу поблизу новозайнятих ворожих позицій після успішного штурму наших військ.
Ми втратили найріднішу та найціннішу людину в житті. Донька залишилась без батьківської турботи та настанови.
Вічна пам'ять загиблому !!!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!