№22/200688-еп
Шановний Пане Президенте!Прошу Вас Присвоїти Звання Героя України (посмертно) Грунову Олександру Олександровичу.
Автор (ініціатор): Грунова Діана Віталіївна
Дата оприлюднення: 31 липня 2023
Шановний Пане Президенте! Наша родина також наважилася звернутись до Вас, щоби присвоїти звання Героя України та орден «Золота зірка» нашому Герою: Грунову Олександру Олександровичу, 12.02.2003 р.н., солдат в.ч. 0336, (посмертно), який загинув 05.11.2022 р., захищаючи свободу та незалежність нашої держави!
Ця війна поріднила нас, тих, хто живе в прифронтовому Харкові і нас, які живуть в глибокому тиловому Луцьку.
Поріднила і забрала молодого патріота нашої держави- нашого 19 річного Сашу!
З перших днів війни він шукав усі можливі шляхи потрапити на фронт захищати нашу країну!
Відправивши маму з татом і маленького пʼятирічного братика Костіка в Луцьк, сам пішов добровольцем в спецпідрозділ «Кракен».
Взяв в руки кулемет, навчився досконало володіти ним, і не один десяток ворогів поклав в бою!
Завжди перший, безстрашний, він виконував усі поставлені перед ним завдання. Заходив із своїм кулеметом туди, де старші і досвідчені воїни не змогли дійти!
Зі слів командира, для Саши де було не виконаних завдань! Завдяки своїй наполегливості, сміливості, він завжди чітко виконував поставлені завдання!
Зростаючи в російськомовному середовищі, Сашко усім серцем любив Україну, вивчав її історію, читав розповіді УПА, слухав їх пісні.
Не маю права вживати слово « дитина», бо попри такий юний вік, цей мужній воїн усі 8 місяців боронив нашу державу і головним меседжем його було: ми виженемо ту нечисть з нашої землі! А якщо мені судиться за це загинути, то значить так потрібно!
І судилося!
Останній свій бій він прийняв в с. Новоселівське Луганської області. Вибили ворога, закріпилися, Сашу легко поранило. Сів в автобус для евакуації. Командир на сто відсотків впевнений, що всі в безпеці! Але, як справжній Герой, Саша вийшов з автобуса і звільнив місце важкопораненому , а сам залишився, при цьому чітко розуміючи, що ворог близько і допомоги немає звідки чекати.
Заховалися з побратимом в погребі, бо русня накриває артобстрілом! І того чорного дня він назавжди залишився девʼятнадцятирічним Героєм Украіни!
За такими, як Саша, майбутнє нашої держави! Таких, як він, не можна не памʼятати!
А тому, дуже просимо Вас присвоїти звання Героя Украіни, щоби світла памʼять про Грунова Олександра не згасла на майбутні покоління!
Слава Україні!
Героям Слава!
Ця війна поріднила нас, тих, хто живе в прифронтовому Харкові і нас, які живуть в глибокому тиловому Луцьку.
Поріднила і забрала молодого патріота нашої держави- нашого 19 річного Сашу!
З перших днів війни він шукав усі можливі шляхи потрапити на фронт захищати нашу країну!
Відправивши маму з татом і маленького пʼятирічного братика Костіка в Луцьк, сам пішов добровольцем в спецпідрозділ «Кракен».
Взяв в руки кулемет, навчився досконало володіти ним, і не один десяток ворогів поклав в бою!
Завжди перший, безстрашний, він виконував усі поставлені перед ним завдання. Заходив із своїм кулеметом туди, де старші і досвідчені воїни не змогли дійти!
Зі слів командира, для Саши де було не виконаних завдань! Завдяки своїй наполегливості, сміливості, він завжди чітко виконував поставлені завдання!
Зростаючи в російськомовному середовищі, Сашко усім серцем любив Україну, вивчав її історію, читав розповіді УПА, слухав їх пісні.
Не маю права вживати слово « дитина», бо попри такий юний вік, цей мужній воїн усі 8 місяців боронив нашу державу і головним меседжем його було: ми виженемо ту нечисть з нашої землі! А якщо мені судиться за це загинути, то значить так потрібно!
І судилося!
Останній свій бій він прийняв в с. Новоселівське Луганської області. Вибили ворога, закріпилися, Сашу легко поранило. Сів в автобус для евакуації. Командир на сто відсотків впевнений, що всі в безпеці! Але, як справжній Герой, Саша вийшов з автобуса і звільнив місце важкопораненому , а сам залишився, при цьому чітко розуміючи, що ворог близько і допомоги немає звідки чекати.
Заховалися з побратимом в погребі, бо русня накриває артобстрілом! І того чорного дня він назавжди залишився девʼятнадцятирічним Героєм Украіни!
За такими, як Саша, майбутнє нашої держави! Таких, як він, не можна не памʼятати!
А тому, дуже просимо Вас присвоїти звання Героя Украіни, щоби світла памʼять про Грунова Олександра не згасла на майбутні покоління!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Очерклевич Марта Романівна
25 жовтня 2023
2.
Варшавська Аліна Костянтинівна
25 жовтня 2023
3.
Третьякова Марселла Миколаївна
25 жовтня 2023
4.
Мисочка Катерина Захаріївна
25 жовтня 2023
5.
Кочубей Наталія Сергіївна
25 жовтня 2023
6.
Щур Юлія Анатоліївна
24 жовтня 2023
7.
Борщ Вікторія Михайлівна
24 жовтня 2023
8.
Губська Аліна Володимирівна
24 жовтня 2023
9.
Савка Марія Ярославівна
24 жовтня 2023
10.
Григорова Віта Олександрівна
24 жовтня 2023
11.
Трещов Антон Геннадійович
24 жовтня 2023
12.
Чередько Христина Володимирівна
24 жовтня 2023
13.
Філоненко Олексій Олексійович
24 жовтня 2023
14.
Залевська Наталія Василівна
24 жовтня 2023
15.
Корольова Олена Василівна
24 жовтня 2023
16.
Білецька Ольга Юріївна
24 жовтня 2023
17.
Похиленко Аліна Віталіївна
24 жовтня 2023
18.
Чаплигіна Євгенія Юріївна
24 жовтня 2023
19.
Степаненко Юлія Сергіївна
24 жовтня 2023
20.
Сівак Олена Леонідівна
24 жовтня 2023
21.
Мотика Олексій Миколайович
24 жовтня 2023
22.
Мельниченко Віктор Михайлович
24 жовтня 2023
23.
Лобода Яна Анатоліївна
24 жовтня 2023
24.
Домбровська Юлія Юріївна
24 жовтня 2023
25.
Ярмоленко Ліля Миколаївна
24 жовтня 2023
26.
Гордієнко Вікторія Вікторівна
24 жовтня 2023
27.
Сивч Юлія Юріївна
24 жовтня 2023
28.
Гопонько Михайло Михайлович
24 жовтня 2023
29.
Шеремет Юлія N/a
24 жовтня 2023
30.
Сергієнко Андрій Юрійович
24 жовтня 2023