№22/200996-еп
Надання почесного звання «Герой України» старшому солдату Закаблуку Ігорю Сергійовичу посмертно.
Автор (ініціатор): Мир'ян Юлія В'ячеславівна
Дата оприлюднення: 31 липня 2023
Прошу розглянути звернення про надання почесного звання «Героя України» військовослужбовцю Закаблуку Ігорю Сергійовичу на позивний «Вітер» посмертно.
23.11.1991-21.07.2023
Ігор народився у місті Миргород Полтавської області.
У 2009му році вступив до Київського університету права НАН України, здобув юридичну освіту.
Згодом поїхав до Польші, де проживав кілька років до повномасштабного вторгнення, мав роботу та повноцінне життя молодого амбіційного хлопця.
Не дивлячись на відсутність будь-якого військового досвіду та облаштоване життя закордоном, не зміг лишатися осторонь страшних подій в рідній країні і прийняв рішення, гідне справжнього чоловіка - повернутися в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ.
Через півроку відмов від віськкомату за станом здоров’я, йому все ж таки вдалося пройти навчання і приступити до виконання військового обов’язку у складі частини А1126 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
«Завданням старшого солдата Ігоря Закаблука була евакуація з полю боя поранених. Важка, відповідальна і почесна місія - у його заліку щира вдячність, повага і врятовані життя побратимів» - розповів начальник групи морально-психологічного забезпечення Миргородського теріторіального центру комплектування і соціальної підтримки Богдан Зубченко.
Під час виконання одного з таких завдань на Луганщині Ігор потрапив під ворожий обстріл, отримав важку контузію та травму руки, але зміг врятуватись та евакуювати пораненого товарища.
Після майже трьох місяців лікування, на початку липня повернувся до військової частини на Донеччині.
21 липня у с. Яцьківці Донецької області серце Ігоря передчасно зупинилось.
Він був справжнім патріотом, вірним другом, люблячим сином, добрим, справедливим, веселим, з неймовірним почуттям гумору чоловіком. Мріяв про власну сім’ю у вільній країні та був ладен на все задля перемоги над ворогом. Ігорю був 31 рік.
Вічна пам’ять та Слава Герою!
23.11.1991-21.07.2023
Ігор народився у місті Миргород Полтавської області.
У 2009му році вступив до Київського університету права НАН України, здобув юридичну освіту.
Згодом поїхав до Польші, де проживав кілька років до повномасштабного вторгнення, мав роботу та повноцінне життя молодого амбіційного хлопця.
Не дивлячись на відсутність будь-якого військового досвіду та облаштоване життя закордоном, не зміг лишатися осторонь страшних подій в рідній країні і прийняв рішення, гідне справжнього чоловіка - повернутися в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ.
Через півроку відмов від віськкомату за станом здоров’я, йому все ж таки вдалося пройти навчання і приступити до виконання військового обов’язку у складі частини А1126 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
«Завданням старшого солдата Ігоря Закаблука була евакуація з полю боя поранених. Важка, відповідальна і почесна місія - у його заліку щира вдячність, повага і врятовані життя побратимів» - розповів начальник групи морально-психологічного забезпечення Миргородського теріторіального центру комплектування і соціальної підтримки Богдан Зубченко.
Під час виконання одного з таких завдань на Луганщині Ігор потрапив під ворожий обстріл, отримав важку контузію та травму руки, але зміг врятуватись та евакуювати пораненого товарища.
Після майже трьох місяців лікування, на початку липня повернувся до військової частини на Донеччині.
21 липня у с. Яцьківці Донецької області серце Ігоря передчасно зупинилось.
Він був справжнім патріотом, вірним другом, люблячим сином, добрим, справедливим, веселим, з неймовірним почуттям гумору чоловіком. Мріяв про власну сім’ю у вільній країні та був ладен на все задля перемоги над ворогом. Ігорю був 31 рік.
Вічна пам’ять та Слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мошковська Марина Миколаївна
31 жовтня 2023
2.
Назарова Ліна Євгеніївна
31 жовтня 2023
3.
Гасин Романна Володимирівна
31 жовтня 2023
4.
Звягіна Валентина Володимирівна
31 жовтня 2023
5.
Задорожня Катерина Геннадіївна
31 жовтня 2023
6.
Кекоть Надія Тарасівна
31 жовтня 2023
7.
Петрова Оксана Сергіївна
31 жовтня 2023
8.
Війтишин Галина Іванівна
31 жовтня 2023
9.
Ватаг Леся Володимирівна
31 жовтня 2023
10.
Деркач Юлія Іванівна
31 жовтня 2023
11.
Кабанець Олена Михайлівна
31 жовтня 2023
12.
Чепак Ольга Семенівна
31 жовтня 2023
13.
Бреус Альона Олексіївна
31 жовтня 2023
14.
Станкевич Мар'яна Ярославівна
31 жовтня 2023
15.
Дударева Нінель Анатоліївна
31 жовтня 2023
16.
Човганський Назар Андрійович
31 жовтня 2023
17.
Завгородня Людмила Іванівна
31 жовтня 2023
18.
Могир Марина Олександрівна
31 жовтня 2023
19.
Супрун Анастасія Сергіївна
31 жовтня 2023
20.
Костерна Людмила Олександрівна
31 жовтня 2023
21.
Максимчук Ірина Михайлівна
31 жовтня 2023
22.
Вінтоняк Марія Олександрівна
31 жовтня 2023
23.
Ігнатченко Карина Владиславівна
31 жовтня 2023
24.
Петренко Людмила Михайлівна
31 жовтня 2023
25.
Тріщ Наталія Ярославівна
31 жовтня 2023
26.
Кононенко Ліна Василівна
31 жовтня 2023
27.
Зубар Вероніка Віталіївна
31 жовтня 2023
28.
Бондаренко Лілія Юріївна
31 жовтня 2023
29.
Гринчук Анастасія Миколаївна
31 жовтня 2023
30.
Степанчук Олена Михайлівна
31 жовтня 2023