Присвоїти Замоцькому Ігорю Вадимовичу Героя України(посмертно)

Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Замоцькому Ігорю Вадимовичу, народженому 26.07.1997 р. у м. Кропивницький.
У жовтні 2016 р. Ігор підписав контракт із ЗС України та почав служити в 3-му окремому полку спецпризначення ССО у військовій частині А2077. Приймав безпосередню участь в АТО та операції об’єднаних сил на сході України. Постійно працював над підвищенням рівня професійної майстерності та особистих якостей, вмів знайти головну ланку в роботі. Швидко орієнтувався в обстановці та приймав доцільні рішення. На війні був старшим оператором ССО.
Коли почалася повномасштабна війна в 2022 р., завдяки професійним діям Ігоря, артилерією ЗС України було знищено багато ворожої техніки, важкої броньової техніки та особистого складу ворога. В травні 2022 року указом Президента був нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня і медаллю за військову службу Україні, а також підвищений по званню "молодший сержант".
Під час виконання бойового завдання Ігор отримав осколкове поранення і завдяки високому рівню навченості зумів надати первинну медичну допомогу собі та побратиму, але ціною власного здоровʼя, без реабілітації, поїхав продовжувати воювати.Через 2 місяці вдруге був поранений, але знову без реабілітації поїхав на війну зі словами: «Ненька в небезпеці, хто як не Я!?».
8 червня 2023 р. під час виконання бойового завдання в с. Благодатне Донецької області, молодший сержант Замоцький Ігор йшов попереду групи в головному дозорі. Під час пересування ним особисто було виявлено протипіхотні міни, які були подолані без втрат. Під час контрнаступу Ігор знищив двох військовослужбовців противників. Під час бою декілька військовослужбовців групи отримали поранення, на що молодшим сержантом було прийняте рішення зайняти позицію за укриттям, для прикриття виходу групи з пораненими військовослужбовцями. Під час прикриття виходу групи, Ігор мужньо загинув, прикриваючи своїх побратимів, і завдяки йому вся група особистого складу залишилась в живих. Ігор із честю виконував обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народові та Україні.
Ігор віддав своє життя 8.06.2023р. за свободу та незалежність своєї Батьківщини, захищаючи право на наше з Вами безпечне життя. Я, як мати єдиного сина, пишаюсь його незламністю та патріотизмом, і вважаю, що молодший сержант Замоцький Ігор - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордена "Золота Зірка" його матері – Замоцькій Тетяні та перейменування вулиці дитинства Героя.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну! Слава всім, хто бореться та захищає Україну! Слава Україні!