Шановний Президенте України!
Прошу Вас розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) захиснику України, солдату Ковальському Михайлу Володимировичу, який боронив свою Батьківщину від російських загарбників.
Михайло Ковальський (29.08.1989-02.08.2023) Уродженець Благодарівки Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова.
У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів».
У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Загинув Михайло 2.08.2023 року виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецького напрямку під час артобстрілу.
Спілкуючись з хлопцями-десантниками, всі говорять, що мали за честь служити з таким побратимом, як Михайло. Всі захоплюються його хоробрістю та мужністю. Михайло часто ходив на штурми і повертався живим. Був гарним прикладом та підтримкою для своїх побратимів. Сумлінно та успішно виконував усі поставлені бойові завдання.
Останніми словами мого брата були: «Я люблю тебе, брат», а я кажу йому « Бережи себе!» Ці слова закарбувалися мені у пам’яті назавжди.
Я пишаюся своїм братом, його відважністю та патріотизмом і вважаю, що Ковальський Михайло Володимирович – Воїн, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно)
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні! Героям слава!
«…Але нас не зламати, це наш вічний стан
В наших жилах кров всіх тих незламних тече!...»