Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію про надання Героя України (посмертно) Токарчуку Святославу Ігоровичу 19.10.1994 р. н, старшому солдату 15 окремого гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірсько-штурмової бригади (в/ч А1778), який загинув у бою за незалежність та свободу України 11.02.2023 року, уродженцю с. Кримне Старовижівського району (нині - Ковельського) Волинської області. Проживав у селі Немовичі Сарненського району Рівненської області.
Святослав захищав Україну на сході нашої країни, разом з побратимами тримав оборону в н.п Красна Гора, Донецької області та н.п. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області, де загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу від вибухової травми.
Відразу після закінчення університету проходив строкову військову службу в Національній Гвардії України (в/ч 3008 м. Вінниця), де за досягнуті високі показники у виконанні службово-бойових завдань, зразкову військову дисципліну, морально-ділові якості та професійні здібності під час проходження військової служби був нагороджений грамотою і отримав звання – старший солдат.
Мобілізований до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. Проходив службу в роті охорони міста Сарни, а згодом був переведений у найгарячіші місця України, де загинув.
Побратими завжди згадують про Святослава лише найкраще, в населеному пункті Немовичі, де герой тривалий час проживав разом з сім’ю в честь загиблого воїна було перейменовано вулицю.
Святослав любив життя, але найбільше маленького сина Дмитра (2022) та дружину. Мріяв навчити його грати у футбол та показати вперше море, мав багато планів на майбутнє: збудувати дім та подорожувати містами України. Після закінчення війни планував пов’язати своє життя із Збройними Силами України. Старший солдат Токарчук Святослав мав сміливість всі свої плани та мрії, цілі та бажання сім’ї поставити на противагу перемозі у цій жорстокій війні.
Тому просимо Вас, пане Президенте, в світлу пам’ять про воїна Токарчука С.І. нагородити його званням «Герой України (посмертно)».