Шановний Пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного Героя України старшому стрільцю десантно-штурмової бригади Кравчуку Олександру Михайловичу 26.06.1998 р.н.посмертно.
Олександр народиася на Житомирщині а селі Кодня.У віці 24 роки йому надійшла повіска до виконання служби,11.01.2023 року Олександр почав службу на Доннечині м.Мар'янка.
Він дуже серйозно ставився до виконання своєї роботи.Він завжди допомагав,підтримував і розважав своїх побратимів,так він і отримав позивний ввд побратимів ШУТ.В нього були великі плани на майбутнє.Він так хотів житти,і побачити свою донечку.Потім Олександр отримав поранення в ногу. Але він не здавався і відступати намірів немав .
Після реабілітації Олександр наполіг на тому щоб повернутися назад в стрій. До своїх побратимів. Навіть з осколком в нозв ввн продовжував захищати неньку Україну.
25.05.2023 року Олександр загинув,прийнявши свій останній бій на Доннечині в м.Мар'янка. Його побратимі зазначили,що він був вірним і відданим своїй Батьківщині.
Був справжнім воїном,чітко виконував свою роботу.
Власним життям Олександр врятував життя своїх побратимів. Старший стрілець Олександр,пане президенте,відстрілювався у відповідь ворогові,коли ворог почав жорстоко накривати їхню бригаду.
Внаслідок мінометного обстрілу Олександр не встиг ухилитися і отримав поранення в руку і шию не сувмісні з життям.
Пане Президенте,цей хоробрий хлопчик хотів жити у вільній країні.
І робив все можливе,щоб скоріше це сталося.
Він захищав свою неньку,щоб жити мирно.
Щоб створювати сім'ю та мати донечку про яку він так сильно мріяв.
Прошу Вас,Пане Президенте,присвоїти Кравчуку Олександру Михайловичу звання Героя України (посмертно)!
Аби хоч якось втішити згорьовані і розбиті серця рідних,друзів та близьких.
Щоб усі знали,що Олександр загинув героєм і не дарма поклав свлє життя заради того,щоб ми жили у мирі і справедливості у цьому світі.
Заздалегідь дякую і сподіваюся на Ваше справедливе і правильне рішення.
З повагою кохана дружина Олександра,Ніна Кравчук.