Відповідь Президента України на
електронну петицію № 22/202308-еп
"Ініціювати зміну Закону про РРО, який би
чітко та однозначно відображав реалії
сучасного бізнесу", розміщену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва
Президента України 15.08.2023
громадянкою О.О.Синюк
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто розміщену на вебсайті
Офіційного інтернет-представництва Президента України 15.08.2023
громадянкою О.О.Синюк електронну петицію "Ініціювати зміну Закону про
РРО, який би чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу", яку
підтримали понад 25 тисяч громадян.
У зазначеній петиції висловлюється пропозиція щодо осучаснення
положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема з
урахуванням використання у сучасних способах ведення бізнесу систем
дистанційного обслуговування, сервісів банків, небанківських фінансових
установ, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів
(послуг) дистанційно, моделі дропшиппінгу.
Дякую всім, хто проявляє активне прагнення до вдосконалення
підприємницького середовища та висловив позицію з порушеного питання.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг є одним із важливих інструментів забезпечення
прозорості руху товарів і грошових коштів на споживчому ринку. Водночас
запорукою високої ефективності функціонування такого інструменту вважаю
зручність і зрозумілість для бізнесу процедур, пов’язаних із використанням
відповідних засобів реєстрації, а також їх адаптованість до сучасних
технологій у веденні підприємницької діяльності. Вагомим кроком у напрямі
спрощення відповідних процедур стало запровадження застосування
програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним
реєстраторам розрахункових операцій та можливості використання
електронного розрахункового документа.
Однак питання, пов’язані із застосуванням платниками податків
реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів
розрахункових операцій, залишаються серед найбільш поширених на
Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної
податкової служби України.
З огляду на викладене та порушені у петиції проблеми, а також
зважаючи на те, що забезпечення проведення державної економічної і
фінансової політики, захисту прав споживачів і сприяння розвитку
підприємництва покладено на Уряд України, Прем’єр-міністру України
Д.Шмигалю запропоновано забезпечити опрацювання згідно з компетенцією
порушених в електронній петиції питань та вжити за результатами заходів,
спрямованих на встановлення чітких і зрозумілих правил і процедур,
пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або
програмних реєстраторів розрахункових операцій, залучивши до відповідної
роботи представників бізнесу і незалежних експертів.
Про результати відповідної роботи автора електронної петиції
поінформує Кабінет Міністрів України.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Мета цієї петиції у жодному разі не скасування обов'язкового РРО (реєстратор розрахункових операцій, він же касовий апарат) для бізнесу. Справжня мета - внести зміни у Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон про РРО), щоб він відповідав сучасним реаліям бізнесу.
Закон про РРО було прийнято, коли сфера приватного бізнесу не була такою поширеною, не було таких розвинених клієнт-банків, сервісів дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою і т.д. Навіть бізнес, який використовує РРО з 01.01.2022р, не знає точно як і коли робити чеки, бо Закон про РРО неймовірно застарів. Тому його норми дозволяють неоднозначно трактувати зміст статей податковим органам і щоразу змінювати свою позицію, залякуючи бізнес штрафами. Це негативно впливає на роботу бізнесу, який хоче працювати легально, сплачувати податки та відбудовувати нашу спільну країну. Ми не проти використання РРО, а просимо лише навести лад і зробити Закон про РРО сучасним.
Наприклад, Закон про РРО містить визначення терміну “розрахункова операція”, а саме:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Це визначення представники Державної податкової служби щоразу трактують на свій розсуд. З 01 січня 2022 року (момент обов'язкового застосування РРО для більшості підприємців) вже було роз'яснення, наприклад, що Приват24 - це готівка і тому має проводитись через РРО. Хоча як до такого висновку дійшли представники Державної податкової служби для мене, як практикуючого бухгалтера, загадка, бо готівка - це банкноти та монети, аж ніяк не Приват24. На щастя, ДПС потім змінило свою думку щодо саме Приват24. Але бізнес мав купу проблем через такі, за своєю суттю, абсурдні роз’яснення від представників Державної податкової служби. Серед чинних роз’яснень ще залишається багато абсурду у сфері РРО.
Як бухгалтер і представник бізнесу, прошу змінити визначення розрахункової операції, яку потрібно проводити через РРО. Зі свого боку можу запропонувати чіткий поділ операцій, які б були так само чітко і прозоро вказані у новому Законі про РРО:
1) розрахункова операція - це приймання продавцем від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при наявності фізичного контакту продавця та покупця у місці реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), у разі повернення коштів на платіжну картку покупця - продавець повинен передати відповідне розпорядження банку для здійснення такого повернення.
2) як наслідок з п.1: приймання коштів продавцем через посередників у вигляді клієнт-банків, платіжних сервісів, фінансових установ та за відсутності фізичного контакту продавця і покупця у місці реалізації товарів (послуг) - такі операції не вважаються розрахунковими та не потребують застосування РРО. Оскільки, документи про оплату надають покупцю безпосередньо банк, платіжний сервіс, фінансова установа. Продавцю достатньо надати покупцеві видаткову накладну чи товарний чек із зазначенням своїх реквізитів у паперовій та/чи електронній формі.
Такий поділ значно полегшить роботу бізнесу та надасть чіткості в трактуванні закону про РРО. Оскільки, немає сенсу фіскалізувати кошти, які приходять на банківські рахунки підприємців. При першій же вимозі Державної податкової служби, підприємець може надати банківську виписку щодо усіх своїх надходжень, підтверджену банком, що здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії НБУ. Тому ймовірність якогось виправлення у банківській виписці чи заниження доходу зі сторони підприємця - неможливі.
Прошу ініціювати зміну Закону про РРО, який би чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу, а саме розвинені клієнт-банки, сервіси дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою і т.д. Щоб приватний бізнес міг спокійно працювати і розвиватись, тим самим розвиваючи нашу країну.
Також, під час опрацювання проекту закону необхідно залучати практикуючих бухгалтерів у робочу групу, а не лише працівників податкової служби та теоретиків, які далекі від реалій та потреб бізнесу.