Шановний пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння найвищого та почесного звання Героя України, на жаль, посмертно, моєму чоловікові Мажарі Євгену Володимировичу 26.08.1990 р.н.
Євген був люблячим чоловіком, дбайливим та уважним батьком, шануючим сином та братом, справжнім та відданим другом та побратимом. Мужньо боронив нашу Батьківщину з перших днів повномасштабного вторгнення росії на нашу землю записавшись до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі.
Після отримання повістки у військкоматі й проявивши неабияку сміливість та самовіддачу був відібраний на навчання до Великобританії. По поверненню в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5 роти 2 батальйону.
Жахлива звістка спіткала мене 4 серпня 2023 року. Мій чоловік загинув виконуючи бойове завдання у с. Іванківське, Бахмутського району, Донецької області 2 серпня 2023 року.
Євген марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для нашої доньки у вільній, незалежній Україні та довів це ціною свого життя. Тепер Євген наближає нашу Перемогу у небесних військах.
Отож, вважаю за необхідне присвоїти моєму чоловікові Євгену звання Героя України (посмертно). Вічна пам'ять моєму Герою!