Щодо внесення змін у законодавство України про звернення громадян через сучасні можливості обробки інформації та надання відповідей

Відповідно до повноважень Президента України, просимо ініціювати зміни у законодавстві України, які стосуються термінів надання відповідей на звернення громадян.
Чинний Закон України «Про звернення громадян» був прийнятий у своїй основі у далекому 1996 році. Терміни надання відповідей підлаштовували згідно можливостей обробки та отримання інформації минулого століття – картоні носії даних в установах, архіви із паперовими даними, листування виключно поштовим зв’язком, який передбачає дні та тижні перебування поза межами строків та термінів на отримання відповіді.
У сучасному цифровому світі, можливостями отримання та передачі інформації, спілкування через месенджери та офіційні сайти органів, організацій та установ, електроні приймальні та відео зв’язку терміни, встановлені законодавством минулого століття є неактуальними та застарілими, навіть морально.
Так, стаття 7 ЗУ «Про звернення громадян» вказує про пересилку за належністю звернення, у термін не більше 5 днів, якщо воно не входить до повноважень в одержаному органі, незалежно від форм власності.
П’ять днів у сучасному світі це термін, за який можна винести рішення про підозру у кримінальному провадженні та оскарження запобіжного заходу, притягнення до адміністративної відповідальності та двічі облетіти планету. У той час, як орган, який отримав помилкове звернення, буде вирішувати питання про його перенаправлення.
Більш «страшними» та відверто незрозумілими є терміни розгляду звернень громадян, які встановлені статтею 20 профільного закону.
Так, у статті 20 встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів».
Я не знаю тих людей, кому перераховані чиновники надавали відповіді на протязі 15 днів. Як правило, усі «потребують вивчення», навіть якщо інформація доступна чиновнику протягом одного кліку на комп’ютері. Більшу частину свого часу, звернення громадян лежать на столах із позначкою кінцевого терміну надання відповідей і надаються за один день до кінця місячного терміну.
Крім того, термін у 45 днів, взагалі викликає священний жах перед такою тривалістю. За подібний термін можна провести окреме журналістське розслідування та публікацію матеріалу, отримати та подати апеляційну чи касаційну скаргу, а не чекати відповіді від чиновників.
Складається враження, що з такими термінами, отримавши листа, чиновники одягаються та йдуть пішки із Одеси та Ужгорода для отримання необхідних даних.
Нагадую, що закон був прийнятий у своїй основі (у тому числі надання відповідей) ще у 1996 році, коли такі відповіді надавалися від руки або друкувалися на печатній машинці. В даний час, складання відповіді та передача її заявнику часто відбувається із одного носія, підключеного до системи Інтернет.
Крім того, показовою є система «Дії» коли втручання чиновника взагалі відсутнє, що позитивним чином відображається на отриманій персональній інформації відносно себе.
Таким чином, терміни встановлені чинним законом є давно застарілими та не актуальними. Вони лише дозволяють чиновникам штучно затягувати процес надання інформації та розгляду скарг, імітуючи власну діяльність.
Враховуючи сучасні можливості отримання інформації та переписки із заявниками необхідно внести зміни до ЗУ «Про звернення громадян» та встановити нові терміни, які відповідають реаліям часу і не змушують думати про динозаврів у системі державної служби та написання пером і чорнилами відповідей на «чолобитну».
Такими сучасним та актуальними є термін у два дні на пересилку за належністю звернення, якщо воно не входить до повноважень в одержаному органі, незалежно від форм власності (стаття 7 ЗУ «Про звернення громадян»).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше десяти днів від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше семі днів від дня їх отримання. Якщо у десятиденний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати п’ятнадцяти днів.
Держава повинна постійно покращувати якість надання послуг громадянам, у тому числі через актуальність спілкування із заявниками.
Прошу розглянути вказану петицію та внести зміни до профільного ЗУ «Про звернення громадян», відповідно до повноважень Президента України.