Про ініціювання як невідкладного закону про заборону тимчасового затримання (евакуації) авто на час дії воєнного стану

Шановне пане Президенте!

Статтею 102 Основного Закону Вас визначено гарантом додержання Конституції України та основоположних прав і свобод людини і громадянина в нашій державі. Стаття 41 Конституції імперативно встановлює, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Аналіз актуальної судової практики свідчить про збільшення кількості оскаржень громадянами України дій інспекторів з паркування до судів України під час дії воєнного стану. Кожен такий позов містить покликання на ст. 41 Конституції України, як норму прямої дії, яка мала б гарантувати непорушність права приватної власності. Однак, не дивлячись на це, кількість евакуаторів, а з ними, й кількість випадків тимчасового затримання транспортних засобів невпинно зростає щодня.

За свідченням безпосередніх учасників та очевидців подій, встановлених в т.ч. в рамках судових проваджень, інспектори з паркування спецпідрозділів виконавчих органів місцевих рад великих міст України складають постанови про накладення адміністративних стягнень на учасників бойових дій, звільнених від оплати за паркування (навіть при наявності копії посвідчення під лобовим склом), здійснюють евакуацію належних громадянам транспортних засобів з-під військових госпіталей, лікарень, куди на реабілітацію приводять родичі ранених захисників та захисниць України, з-під Храмів, де громади проводжають в останню путь Героїв України. Автор петиції нещодавно була свідком ситуації, яка склалась на одному зі спеціальних майданчиків у місті Києві щодо евакуації з-під військового шпиталю автомобіля батька пораненого солдата, якого він привіз на реабілітацію. Допис про цю ситуації у воєнній столиці сколихнув та обурив небайдужу громадськість та правозахисників з усіх куточків України.

Досить часто інспектори з паркування затримують та вилучають на штраф-майданчики автівки внутрішньо переміщених осіб та волонтерів. Для внутрішньо переміщених осіб ці авто є єдиною власністю, що залишилась після тимчасової окупації їхніх домівок російським ворогом. Тому не знайшовши на місці паркування свою власність люди впадають в паніку, переживають неймовірну стресову ситуацію.

Не менш часто інспектори з паркування зловживають наданими законодавством повноваженнями та евакуюють авто без наявних на те підстав, ігнорують законні вимоги власників повернути їхню власність в момент завантаження автівки на евакуатор.

В численних дописах в соціальних мережах жителі великих міст України розповідають про випадки евакуації авто під час сигналу «Повітряна тривога», коли люди змушені залишати автівки на узбіччі, щоб сховатись з дітьми в укриття. З формальної точки зору, такі дії водіїв становлять порушення Правил дорожнього руху. Проте з моральної – це неприйнятно, оскільки кожна втрачена хвилина на віднаходження ідеального паркомісця може коштувати життя. З наявним законодавчим врегулюванням цього питання, люди стають стають в’язнями залізної пастки на дорогах великих міст під час тривоги.

З формальної точки зору може здатись, що дії інспекторів з паркування узгоджуються зі ст. 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка наділяє інспекторів з паркування правом здійснювати тимчасове затримання транспортного засобу шляхом його доставки та спеціальний майданчик. Проте, аби забрати автомобіль зі штрафного майданчика, його власнику потрібно обов’язково сплатити три квитанції. Перша – штраф за порушення ПДР. Мова йде про 680 грн або 340 грн у випадку оплати впродовж десяти днів. Ці кошти спрямовуються до місцевого бюджету. Друга – оплата послуг штрафного майданчика, який знаходиться у власності Національної поліції України. За кожен день нараховуються 144 грн. А ось третя, найбільша сума 1 270 грн. є вартістю послуг з перевезення автомобіля евакуатором до майданчика. І сплачується вона не до місцевого бюджету, як у першому випадку. Не до Державного, як у другому. А на рахунок одного з товариств з обмеженою відповідальністю, з якими місцеві виконкоми уклали договори. Зацікавлені у швидкому заробітку, інспектори з паркування щодня евакуюють лише на один майданчик у місті Києві до 200 автівок киян та гостей міста. Час від часу засоби масової інформації повідомляють про існування схем незаконного збагачення та перетворення евакуації транспортних засобів на прибутковий бізнес. Крім того, наявні численні звернення громадськості до прокуратури та правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами департаментів транспортної інфраструктури місцевих рад, які підозрюються у причетності до свавільної, незаконної та системної евакуації транспортних засобів з метою стягнення на користь приватних компаній послуг з евакуації автівок на спеціальні майданчики.

У зв’язку зі зростанням випадків зловживання місцевими радами правом вилучати транспортні засоби на штраф-майданчики, до Верховної Ради України було внесено законопроєкти про внесення змін до чинного законодавства щодо обмеження повноважень інспекторів з паркування. З карток означених законодавчих ініціатив вбачається наявність ряду зауважень щодо запропонованих механізмів врегулювання наявних проблем. Є очевидним, що за відсутності контролерів недисципліновані водії можуть зловживати правами та перетворювати міста на суцільні паркувальні майданчики. Однак проблему з паркуванням точно не можна вирішувати винятково шляхом евакуації.

Має бути обов’язково враховано фактор воєнного стану та спеціальних потреб українців під час війни. До таких потреб відносяться в першу чергу можливість безперешкодного паркування військовослужбовців, учасників бойових дій, паркування для доправлення військовослужбовців на реабілітацію, паркування для можливості заховатись в укриття. Згідно з офіційними даними з початку року в Києві та області 558 разів лунав сигнал «Повітряна тривога» середньою тривалістю 1,5 год. і нехтування цими сигналами може привести до трагічних наслідків. Саме тому, повинна бути заборонена евакуація авто під час дії сигналу «Повітряна тривога».

Крім того, для того, щоб вважатись правовим, а не лише ззовні законним, рішення інспектора про тимчасове вилучення авто на спеціальний майданчик повинно корелюватись з можливістю припаркувати авто в законний спосіб, без створення перешкод іншим учасникам дорожнього руху чи пішоходам. Якщо такої можливості не забезпечено і такого балансу неможливо досягнути, то і евакуацію не можна визнати такою, що є правовою.
Закріплене в ст. 41 Конституції України право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Правильно також те, що право на мирне володіння майном не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності. При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані Європейським судом з прав людини, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності», тобто «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
«Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

В якості ефективного засобу боротьби з дійсними порушниками правил паркування більш доцільно з точки зору профілактики порушень та наповнення місцевого бюджету виглядає накладення штрафу за порушення ПДР, без примусового вилучення авто. Бо примусове вилучення нині завжди дорівнює поповненню кишень приватних ТОВок, а не спільної місцевої кишені територіальної громади міста. Тому бездушна евакуація авто немає нічого спільного з турботою про правопорядок у містах України. Бізнес на людських сльозах під час війни має бути припинено.

У відповідності до п. 31 ст. 106 Конституції України Президент України здійснює повноваження, визначені Конституцією. Стаття 93 наділяє Президента правом законодавчої ініціативи та правом вносити законопроєкти до Верховної Ради як невідкладні.

Зважаючи на численні факти порушення прав громадян на володіння майном з боку інспекторів з паркування виконавчих комітетів рад великих міст України, наявність сумнівних схем сплати коштів за евакуацію автівок в обхід місцевого та державного бюджетів, фактів затримання авто під час дії сигналу «Повітряна тривога», військовослужбовців та членів їхніх родин біля військових госпіталей, лікарень, храмів, просимо в порядку ст.ст. 93, 106 Конституції України ініціювати як невідкладний законопроєкт, який вносить зміни до діючого законодавства та забороняє тимчасове затримання (евакуацію) авто на спеціальні майданчики на час дії воєнного стану.