Вимагаємо виконання зобов’язань України перед студентами, що постраждали від війни

Я, студентка 3 курсу, зіштовхнулася з ситуацією, коли у студентів вимагають повернення державної підтримки, яка передбачена Законом України.
Влітку 2014 року я, як і тисячі моїх співвітчизників з Донбасу, через війну змушена була залишити рідну домівку та шукати можливості продовжувати навчання на підконтрольній уряду України території. Мені вдалося перевестись до одного зі столичних вищих навчальних закладів та продовжити своє навчання вже в Києві. Ніхто з нас не був готовий опинитися в такій ситуації. Окрім складнощів під час адаптації на новому місці постало питання: як вижити? Але навесні з’явилася надія на допомогу та розуміння з боку влади.
У травні 2015 року Верховною Радою був прийнятий Закон України №425-VIII, яким запроваджується підтримка таких студентів, як я – тих, що змушені були залишити рідний навчальний заклад через війну, для дітей учасників бойових дій, для дітей тих, хто загинув під час Майдану. Законом нам пообіцяли відшкодування вартості навчання за бюджетні кошти, безкоштовне проживання в гуртожитках, підручники... Однак для реалізації такої підтримки Кабінет Міністрів мав розробити відповідну програму та механізм реалізації Закону, а також подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до бюджету. До сьогоднішнього дня нічого з цього не було зроблено, хоча Законом передбачалося, що Кабмін має виконати таку роботу протягом місяця (тобто ще в липні 2015 р.).
Не зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів, мій новий навчальний заклад поставився з розумінням до тих проблем, які постали переді мною та іншими студентами та все ж таки намагався виконувати норми Закону – з вересня 2015 мені та іншим студентам, які підпадали під норми Закону, була надана можливість безкоштовного проживання в гуртожитку. Однак, через те, що необхідні підзаконні акти не були прийняті та зміни до державного бюджету не були внесені, у грудні 2015 р. голова студмістечка повідомив, що ми маємо повернути всі кошти за проживання в гуртожитку в осінньому семестрі 2015 року і почати платити за гуртожиток у повному розмірі із січня 2016 року.
Чому я та тисячі інших студентів мають платити через те, що Кабінет Міністрів не виконав свого домашнього завдання?
Навіщо обіцяється підтримка та приймаються закони, які потім не виконуються?

Прошу сприяти у вирішенні порушеного питання шляхом:
- термінового затвердження державної цільової програми підтримки та порядку та умов надання державної цільової підтримки зазначених Законом груп студентів, передбачивши можливість надання відповідної підтримки від початку 2015/2016 навчального року;
- терміново подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік";
- а також сприяти притягненню до відповідальності осіб, винних у порушенні чинного законодавства України (неприйняття програми та механізмів реалізації Закону).
з повагою, Горбовська Орина