Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Небожаку Сергію Сергійовичу

Шановний Пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України та вручення Ордена Золота Зірка (посмертно) моєму чоловіку, сину, братові, військовослужбовцю Збройних сил України Небожаку Сергію Сергійовичу, позивний «Вікінг».
Солдат Небожак Сергій Сергійович, старший водій 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, 07.12.1994 року народження, уродженець села Павлівка, Іллінецького району, Вінницької області.
Сергій мав чітку життєву позицію, яка була зорієнтована на велику любов до України,був лідером серед однолітків та прикладом для молодших друзів. Був активним учасником Революції гідності.
З 2014 року займався волонтерською діяльністю, з перших днів повномасштабної війни доставляв власною фурою боєприпаси в найнебезпечніші місця, що стало великим внеском в оборону Півдня, зокрема міста Миколаєва. Постійно їздив на передові позиції з гуманітарною допомогою військовим. А з 06.06.2022 року зі зброєю в руках став на захист нашої Батьківщини. Під час несення служби проявив надзвичайну відданість, стійкість, мужність та незгасиму жагу до Перемоги, за що отримав визнання побратимів. «Він був чесним, чуйним. Він був справжнім. Він йшов туди, куди не йшли інші», - говорили про Сергія побратими.
В складі 46 ОДШБР, Сергій брав активну участь у звільненні Херсонської області. З середини липня по листопад 2022 року здійснював постійні бойові виходи вздовж р. Інгулець. Березнегувате, Давидів Брід, Білогірка. Ці та інші прилеглі населені пункти були звільнені Сергієм та його бойовими друзями. Поблизу Давидова Броду він підірвався на своєму автомобілі Рено ваб на двох протитанкових мінах . Після чого взяв у руки гранатомет і став прикривати хлопців від танків, не зважаючи на отриману контузію. Після втрати автомобіля у подальшому брав участь у ролі штурмовика, а не водія.
Як кожен український десантник, він був в авангарді відновлення територіальної цілісності України, звільняючи від ворога населенні пункти один за одним, повертаючи людям свободу та віру в краще майбутнє.
З грудня 2022 року Сергій перевівся в штурмову групу й боровся у важких боях. В одному із боїв у місті Бахмут отримав осколкове поранення ноги від РПГ. Після допомоги парамедиків, відмовившись від госпіталізації, повернувся до підрозділу, лишився на бойових.
Після декількох вдалих штурмів у місті Бахмут, підрозділ отримав і Вашу, пане Президенте, похвалу в одному із звернень до народу України.
Під час виконання бойової задачі Вікінг знову на бойовому завданні у передмісті Соледара.Виснажлива ніч, наступ ворога звідусіль - зі слів побратимів, таким став останній день Вікінга на війні. Незважаючи на виснаження і знову отриману контузію пішов на допомогу побратимам, де героїчно загинув 16 січня 2023 року.
Шановний пане Президенте, враховуючи все вищевикладене, прошу Вас вшанувати Небожака Сергія Сергійовича присвоєнням почесного звання Герой України (посмертно). Сергій поклав життя на вівтар нашої держави, і його внесок в боротьбу за мир та свободу прошу вшанувати найвищою відзнакою у нашій державі.