№22/203532-еп
Присвоєння Почесного звання Героя України (Посмертно) для старшого стрільця-кулиметника В/Ч А3618, В/К АВ611707, 3 ОШМБ "Азов" Павлюкович Олексій Іванович 30.03.1996 - 01.04.2023 Загинув захистивши Україну і нас усих. Загинув як праведник. Загинув як воїн.
Автор (ініціатор): Долмазова Наталія Володимирівна
Дата оприлюднення: 25 серпня 2023
Дата відповіді : 21 травня 2025
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/203532-еп
"Присвоєння Почесного звання Героя
України (посмертно) для старшого
стрільця-кулеметника
В/Ч А3618, В/К АВ611707, 3 ОШМБ
"Азов" Павлюковича Олексія Івановича
30.03.1996 - 01.04.2023. Загинув,
захистивши Україну і нас усіх. Загинув як
праведник. Загинув як воїн",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 25 серпня 2023 року
громадянкою Н.В.Долмазовою
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
Н.В.Долмазовою електронну петицію № 22/203532-еп "Присвоєння Почесного
звання Героя України (посмертно) для старшого стрільця-кулеметника
В/Ч А3618, В/К АВ611707, 3 ОШМБ "Азов" Павлюковича Олексія Івановича
30.03.1996 - 01.04.2023. Загинув, захистивши Україну і нас усіх. Загинув як
праведник. Загинув як воїн", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Павлюковича Олексія
Івановича відзначено державною нагородою України – орденом "За мужність"
ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України від 24.08.2023
№ 513/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
на електронну петицію № 22/203532-еп
"Присвоєння Почесного звання Героя
України (посмертно) для старшого
стрільця-кулеметника
В/Ч А3618, В/К АВ611707, 3 ОШМБ
"Азов" Павлюковича Олексія Івановича
30.03.1996 - 01.04.2023. Загинув,
захистивши Україну і нас усіх. Загинув як
праведник. Загинув як воїн",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 25 серпня 2023 року
громадянкою Н.В.Долмазовою
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
Н.В.Долмазовою електронну петицію № 22/203532-еп "Присвоєння Почесного
звання Героя України (посмертно) для старшого стрільця-кулеметника
В/Ч А3618, В/К АВ611707, 3 ОШМБ "Азов" Павлюковича Олексія Івановича
30.03.1996 - 01.04.2023. Загинув, захистивши Україну і нас усіх. Загинув як
праведник. Загинув як воїн", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подання
Головнокомандувача Збройних Сил України заслуги у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України Павлюковича Олексія
Івановича відзначено державною нагородою України – орденом "За мужність"
ІІІ ступеня, яким його нагороджено Указом Президента України від 24.08.2023
№ 513/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний Пане Президенте,просимо Вас розглянути звернення про присвоєння звання Героя України (Посмертно) Моєму брату старшому стрільцю-кулиметнику 3 ОШМБ 1 Механізованого відділення 1 Механізованого зводу 1 Механізованої роти 2 Механізованого батальона Павлюкович Олексій Іванович народився 30.03.1996 загинув 01.04.2023.
Олексій народився 30 березня 1996 р, у місті Дніпро. У 2003 році.пішов до школи,був активним, товариським,мав багато друзів,займався спортом. Брав участь у житті школи, та неодноразово отримував грамоти і подяку за свою діяльність. Після школи вступив до національної металургійної академії України, де провчився 3 роки. Потім вирішив працювати, був деректором фірми. Він дуже любив тварин, в нього був найкращий друг пес маломут на ім'я Рейд. Власної сім'ї Олексій не мав, вважав все попереду. В сім'ї він був молодшим братом, але завжди піклувався і допогав старшим сестрам, племінникам і батькам. Останнім часом мешкав у селі Михайлівка Новопокровское територіальної громади,де купив будинок. Пободував власноруч будиночки для бджіл і займався бджоловодством. Під час повномасштабного російського вторгнення, Олексій без вагань пішов до військомата у м. Дніпро , але його не брали. На цьому він не зупинився поїхав до Харкова та теж ні, тоді він поїхав до Києва де став на захист України і приєднався до лав 3 ОШБ(колишній полк Азов ССО) Збройних Сил України. Разом із побратимами брав участь у найзапекліших боях на Запоріжжському напрямку, Краматорську, Бахмуті. Був справжнім воїном і надійним товаришем. Олексій був добрим,сміливим, відважним, завжди приходив на допомогу, Мужньо захищав Україну.Останий бій був в м. Бахмут де він у штурмі відпрацював 12 пострілів з РПГ в противника, активно обороняв, прикривши своїх кулиметом на відступі, витягнув 200-х і 300-х бійців з поля бою. Люто знищував ворога, зміг зберегти життя інших побратимів, але не зміг врятувати свою. Загинув на відступі від мінометного удару. Загинув як праведник. Загинув як воїн.
Олексій народився 30 березня 1996 р, у місті Дніпро. У 2003 році.пішов до школи,був активним, товариським,мав багато друзів,займався спортом. Брав участь у житті школи, та неодноразово отримував грамоти і подяку за свою діяльність. Після школи вступив до національної металургійної академії України, де провчився 3 роки. Потім вирішив працювати, був деректором фірми. Він дуже любив тварин, в нього був найкращий друг пес маломут на ім'я Рейд. Власної сім'ї Олексій не мав, вважав все попереду. В сім'ї він був молодшим братом, але завжди піклувався і допогав старшим сестрам, племінникам і батькам. Останнім часом мешкав у селі Михайлівка Новопокровское територіальної громади,де купив будинок. Пободував власноруч будиночки для бджіл і займався бджоловодством. Під час повномасштабного російського вторгнення, Олексій без вагань пішов до військомата у м. Дніпро , але його не брали. На цьому він не зупинився поїхав до Харкова та теж ні, тоді він поїхав до Києва де став на захист України і приєднався до лав 3 ОШБ(колишній полк Азов ССО) Збройних Сил України. Разом із побратимами брав участь у найзапекліших боях на Запоріжжському напрямку, Краматорську, Бахмуті. Був справжнім воїном і надійним товаришем. Олексій був добрим,сміливим, відважним, завжди приходив на допомогу, Мужньо захищав Україну.Останий бій був в м. Бахмут де він у штурмі відпрацював 12 пострілів з РПГ в противника, активно обороняв, прикривши своїх кулиметом на відступі, витягнув 200-х і 300-х бійців з поля бою. Люто знищував ворога, зміг зберегти життя інших побратимів, але не зміг врятувати свою. Загинув на відступі від мінометного удару. Загинув як праведник. Загинув як воїн.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Христич Інна Олегівна
06 листопада 2023
2.
Сорочинська Ганна Сергіївна
20 жовтня 2023
3.
Хом'як Тетяна Сергіївна
20 жовтня 2023
4.
Умнова Ірина Аркадіївна
20 жовтня 2023
5.
Стародуб Ірина Миколаївна
20 жовтня 2023
6.
Дереза Олександр Анатолійович
20 жовтня 2023
7.
Гогія Тетяна Вікторівна
20 жовтня 2023
8.
Чубенко Ольга Володимирівна
20 жовтня 2023
9.
Сидоренко Анна Володимирівна
20 жовтня 2023
10.
Дильовий Ігор Миколайович
20 жовтня 2023
11.
Вітюк Олена Василівна
20 жовтня 2023
12.
Романченко Інна Миколаївна
20 жовтня 2023
13.
Миколюк Анна Олексіївна
19 жовтня 2023
14.
Змійовська Любов Михайлівна
19 жовтня 2023
15.
Філатова Ірина Олександрівна
19 жовтня 2023
16.
Пугач Людмила Георгіївна
19 жовтня 2023
17.
Ящишена Анастасія Олександрівна
19 жовтня 2023
18.
Райденко Маргарита Анатоліївна
19 жовтня 2023
19.
Заітова Ілона Рушанівна
19 жовтня 2023
20.
Алєксєєва Аліна Вікторівна
19 жовтня 2023
21.
Ющенко Марина Віталіївна
19 жовтня 2023
22.
Обертинська Вікторія Василівна
19 жовтня 2023
23.
Тютюнник Тетяна Станіславівна
19 жовтня 2023
24.
Осадчук Тетяна Вікторівна
19 жовтня 2023
25.
Чернєв Дмитро Михайлович
19 жовтня 2023
26.
Радченко Тетяна Миколаївна
19 жовтня 2023
27.
Приймак Валерія Володимирівна
19 жовтня 2023
28.
Пузакулич Оксана Іванівна
19 жовтня 2023
29.
Гузенко Віта Володимирівна
19 жовтня 2023
30.
Гвоздецька Анастасія Євгенівна
19 жовтня 2023