Пане президенте, 08.05.2023 Вам на підпис було направлено законопроект №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві.
Реалії сьогодення такі, що кращі сини і доньки України віддають свої життя за Україну. За її народ, за її державність, за її суверенітет. Цю жертву неможливо оцінити, вона безцінна. Найменше що може зробити наше суспільство для того щоб вшанувати їх жертву, щоб вшанувати пам'ять про загиблих, які віддали найцінніше за свою країну - належним чином віддати їм належні останні почесті. Зважаючи на досвід інших країн, ми можемо вирізняти приклад Сполучених штатів Америки, які утворили національний меморіальний комплекс - Арлінгтонське військове кладовище. Так, це не поверне загиблих, але це потужний символ, потужний знак, що Україна - не забуде своїх героїв, своїх дітей. Це знак сім'ям загиблих, що про їх втрату не буде забуто. Це знак захисникам і захисницям, що загибель їх побратимів та посестр - не лише статистика війни. Це наша пам'ять, і пам'ять про ціну, яку ми платимо за нашу свободу.
Разом з тим, щодо реалізації цього законопроекту - виникають проблеми, про які навіть соромно подумати, не те що згадувати. Це приватні інтереси щодо земельних ділянок, це некомпетентність профільного міністерства та його очільника, це штучне затягування процесу, і штучні перепони та перешкоди на шляху до реалізації цього проекту і втілення його в життя. Підіймаються питання щодо переміщення цього меморіального комплексу подалі від серця України, її столиці, міста Києва.
Кабінет міністрів України лобіює постанову щодо перенесення ділянки, яка не має нічого спільного із законністю, людяністю та суперечить конституції України. Громадяни не згодні з ділянкою біля селища Гатне, публічно висловили свою незгоду, жодних досліджень по цій ділянці не проводилося, відбувається затягування процесу створення Національного меморіального кладовища.
Ми, діти, дружини, чоловіки, сестри, брати, батьки загиблих героїв, які віддали свої життя за Україну.
Ми, діючі військовослужбовці, які щодня ризикують собою, які щодня віддають свої життя стоячи на обороні нашої країни і нашого народу.
Ми, ветерани що пожертвували своїм здоров'ям, без вагань віддавши його за нашу єдину Україну.
Ми, небайдужі громадяни, які усвідомлюють важливість цього закону і цього меморіального комплексу.
Ми всі звертаємося до Вас як до гаранта Конституції, як до очільника нашої держави в цей складний час, як до всесвітнього обличчя незламності Українського духу, сили волі її народу і її воїнів. Ми просимо вас підписати цей закон, і вжити усіх заходів щодо усунення цього мерзенного спротиву по його втіленню в життя.
З огляду на соціальну необхідність, та враховуючи значення зазначеного законопроекту №9240, ми просимо його підписати. Пане Президент, будь ласка, допоможіть нам всім належно вшанувати невимовну жертву наших громадян, наших чоловіків і жінок, що вже більше не мають що віддати за свою країну. Допоможіть закарбувати їх подвиг в часі, щоб ніхто і ніколи не забув, якою ціною нам дається наша свобода.