Шановний Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ, командиру 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти військової частини А2962, Панченку Андрію Вікторовичу, 24.03.1998 р.н.
25 лютого 2022 року Андрій Панченко прийняв рішення захищати свою землю. Не дивлячись на відсутність досвіду, він впевнено вступив до лав «Карпатської січі». Ввечері відбулися перші бойові зіткнення з ворожим ДРГ в Берестейського парку, де отримав позивний «Батя» через рішучість і вміння брати на себе відповідальність. Після активних дій в місті Києві, займав оборону м.Бровари.
В березні місяці 2022 року Андрій Панченко у складі «Карпатської січі» був направлений на оборону міста Ірпінь. «Немаючи нічого крім автоматів, в очікуванні російських танків, розуміючи, що зупиняти їх нічим, Андрій вирішує зупиняти їх гранатами» — згадує побратим Баку.
Після обстрілу артилерії штабу Андрій Панченко «Батя» самостійно виніс документацію і важливі речі побратимів.
Оборона Водоканалу в місті Ірпінь і ще один артилерійський обстріл штабу, Андрій вдруге вирішує залізти в пожежу і врятувати цінні речі.
В кінці березня потрапляє в 5-й окремий штурмовий полк на посаду гранатометника.
В червні 2022 брав участь в боях під Лисичанським НПЗ, зокрема у штурмі та подальшому утриманні основних транспортних вузлів з метою надання можливості основних сил для відходу.
На початку липня 2022 р. під час виконання бойового завдання в районі Золотарівки надав допомогу побратиму гранатометнику, витягнуши його з позицій.
Також під час заходу бронетанкової групи ворога «Вагнера» на позиції, взяв командування на себе і вивів групу бійців для збереження особового складу.
Наприкінці липня брав участь у боях за Вуглегірську ТЕС, де знову героїчно вивів групу бійців і отримав перші осколкові поранення.
Андрій Панченко прийшов у 21 ОМПБ "Сармат" 56-ї Окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на посаду гранатометника 2 вересня 2022 року. У цей час військовослужбовці батальйону в запеклих боях стримували окупанта на околицях селища Піски на Донеччині. Завдяки Андрію Панченку та його побратимам, російські терористи не змогли прорвати оборону та зайти в тил до захисників Авдіївки. Під натиском окупантів "сарматівці" перейшли до оборони підступів до селища Первомайське, але й не дозволяли російським терористам закріпитися на околицях Пісків. Ці затяжні та виснажливі бої, як відзначив у своєму зверненні від 12 листопада 2022 року Президент України Володимир Зеленський, дали можливість іншим підрозділам Сил Оборони зосередити зусилля на звільненні Херсона.
Андрій Панченко у цих боях проявив не лише героїзм та мужнійсть, а й лідерські якості. Тому було прийнято рішення поставити Панченка А.В. на посаду командира відділення. Разом зі своїми досвідченими побратимами Андрій тренував поповнення перед бойовими виходами.
Відбивати штурм Вугледару він поїхав у січні 2023 року вже на чолі підготовленого ним до бою відділення. А зачищати передмістя Вугледару від окупантів у лютому 2023 року, він відправився вже на чолі свого взводу у званні молодшого лейтенанта.
Роботу батальйону "Сармат" під Вугледаром Президент України Володимир Зеленський відзначив у своєму зверненні від 28 січня 2023 року.
Після звільнення передмістя Вугледару батальйон "Сармат" приступив до виконання завдань на Бахмутському напрямку. Разом зі своїм взводом молодший лейтенант Панченко брав участь у штурмах ворожих позицій.
Він ніколи не ховався за спинами підлеглих і завжди йшов попереду. Тричі Андрій Панченко отримував поранення, у Первомайському, під Вугледаром та під Бахмутом. І кожного разу чимшвидше намагався повернутися у свій підрозділ і продовжити боротьбу.
За час своєї служби Андрій Панченко врятував життя багатьом військовослужбовцям, витягуючи їх з поля бою, а також здійснив багато інших військових досягнень. «Батя» став легендою для тих, хто був з ним у боях, тим самим мотивуючи військовослужбовців ЗСУ йти вперед.
У своєму зверненні від 5 березня 2023 року Президент України Володимир Зеленський відзначив 56-ту бригаду серед частин, які героїчно б‘ються за Донбас.
Ця звитяга, цей чин мають конкретні імена. Одне з них - молодший лейтенант Андрій Панченко.
09.03.2023 року Панченко Андрій Вікторович нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» за успішне виконання бойових завдань під час проведення антитерористичних операцій на лінії фронту.
В липні 2023 року став спікером Національного марафону «Єдині Новини», де розповідав про ситуацію на Бахмутському напрямку.
Загинув Панченко Андрій Вікторович від кулі снайпера в бою на Бахмутському напрямку 03.08.2023 року.
Пожертвувавши собою заради вільної та незалежної України найціннішим – своїм життям, Панченко Андрій Вікторович заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Прохання до Адміністрації Президента України та Президента України розглянути петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України — ПАНЧЕНКУ АНДРІЮ ВІКТОРОВИЧУ