№22/204068-еп
Шановний пане Президенте, прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому сержанту Юзько Михайлу Володимировичу заступнику командира взводу, командиру відділення першого окремого взводу першого механізованого батальйону військової частини А4773
Автор (ініціатор): Мельник Катерина Михайлівна
Дата оприлюднення: 30 серпня 2023
Шановний пане Президенте, прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому сержанту Юзько Михайлу Володимировичу (позивний «Сапсан») заступнику командира взводу, командиру відділення першого окремого взводу першого механізованого батальйону військової частини А4773.
Юзько Михайло народився 29.05.1974 року в селі Сергіївка, Ємільчинського району, Житомирської області, разом з дружиною виростили і виховали четверо дітей. Загинув 05.06.2023 року поблизу населеного пункту Рівнопіль, Донецької області.
Для нашої сім‘ї та родини батько був прикладом мужності, надійності та підтримки.
Тому ще з 2015 року Юзько Михайло став на захист територіальної цілісності та кордонів України.
Та після повномасштабного вторгнення РФ пішов захищати Україну, свою сім‘ю, а також за свого рідного сина Юзько Мирослава Михайловича, який отримав важке проникаюче уламковерадіарне черепно-мозкове поранення під час захисту Батьківщини.
Побратими характеризують Михайла як справжнього воїна, людиною слова та надійного командира.
Я вважаю що мій батько заслуговує на найвищу державну нагороду, тому що віддав власне життя за Україну та за кожного з нас.
Юзько Михайло народився 29.05.1974 року в селі Сергіївка, Ємільчинського району, Житомирської області, разом з дружиною виростили і виховали четверо дітей. Загинув 05.06.2023 року поблизу населеного пункту Рівнопіль, Донецької області.
Для нашої сім‘ї та родини батько був прикладом мужності, надійності та підтримки.
Тому ще з 2015 року Юзько Михайло став на захист територіальної цілісності та кордонів України.
Та після повномасштабного вторгнення РФ пішов захищати Україну, свою сім‘ю, а також за свого рідного сина Юзько Мирослава Михайловича, який отримав важке проникаюче уламковерадіарне черепно-мозкове поранення під час захисту Батьківщини.
Побратими характеризують Михайла як справжнього воїна, людиною слова та надійного командира.
Я вважаю що мій батько заслуговує на найвищу державну нагороду, тому що віддав власне життя за Україну та за кожного з нас.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шморгун Віта Петрівна
28 листопада 2023
2.
Кононенко Людмила Василівна
28 листопада 2023
3.
Бобровицька Тетяна Геннадіївна
28 листопада 2023
4.
Погрібна Юлія Іванівна
28 листопада 2023
5.
Бриляк Олена Юріївна
28 листопада 2023
6.
Пирогов Владислав Сергійович
28 листопада 2023
7.
Василевич Андрій Володимирович
28 листопада 2023
8.
Видмеденко Ольга Валеріївна
28 листопада 2023
9.
Попадин Надія Володимирівна
28 листопада 2023
10.
Слюсар Ірина Костянтинівна
28 листопада 2023
11.
Зубар Ольга Миколаївна
28 листопада 2023
12.
Свідрик Галина Володимирівна
27 листопада 2023
13.
Рудчук Леся Василівна
27 листопада 2023
14.
Свідрик Софія Володимирівна
27 листопада 2023
15.
Вітер Вікторія Анатоліївна
27 листопада 2023
16.
Тачінська Інна Анатоліївна
27 листопада 2023
17.
Логаза Вероніка Василівна
27 листопада 2023
18.
Дмитренко Олена Олександрівна
27 листопада 2023
19.
Іщик Віктор Михайлович
27 листопада 2023
20.
Іщик Наталія Володимирівна
27 листопада 2023
21.
Корчак Галина Іванівна
27 листопада 2023
22.
Остаповець Крістіна Василівна
27 листопада 2023
23.
Медведєва Ганна Валеріївна
27 листопада 2023
24.
Кудрявець Дмитро Іванович
27 листопада 2023
25.
Мацапура Олена Василівна
27 листопада 2023
26.
Гончар Мар'яна Василівна
27 листопада 2023
27.
Крахмаленко Олег Анатолійович
27 листопада 2023
28.
Каширіна Аліна Анатоліївна
27 листопада 2023
29.
Свистун Іванна Іванівна
27 листопада 2023
30.
Вітковська Ульяна Василівна
27 листопада 2023