Від ефективності та законності публічних закупівель, в тому числі, оборонних, залежить багато сфер держави. Насамперед – обороноздатність України, а також зараз – економіка, яка переведена на військові рейки. Від того, як ефективно, вчасно та законно публічний (оборонний) закупівельник забезпечить потребу, залежать й інші, вкрай важливі, питання, зокрема: забезпечення електроенергією, паливом критично важливих об’єктів; будівництво, ремонт укриттів; усунення наслідків надзвичайних ситуацій; перевезення пасажирів та вантажів. Не менш важливими є й публічні закупівлі медичних та освітніх послуг, ІТ-послуг, забезпечення соціального захисту військовослужбовців, членів їх сімей тощо.
Перший в Україні Закон, який врегулював державні закупівлі, було прийнято ще 22 лютого 2000 року за № 1490 «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
З того часу щодня, вже більше 20-ти років, держава проводить тисячі державних (публічних) закупівель. Щороку протягом останніх 20-ти років з державного та місцевих бюджетів витрачалися й витрачаються мільярди гривень на те, щоб українцям було де навчатися, лікуватися, щоб Україна мала обороноздатність захищатися від зовнішньої агресії.
У будь-якій країні світу публічні закупівлі – це величезний ринок і величезна відповідальність для держави.
Іноді ми чуємо й бачимо у ЗМІ, в соцмережах гучні дискусії на тему публічних закупівель, на кшталт: той не в того купив, не те купив та не за такою ціною. На жаль, не можна достеменно стверджувати, що в публічних закупівлях немає корупції. Без сумніву, корупціонери мають бути покарані!
Але що держава протягом останніх 20-ти років зробила превентивного для недопущення корупції у публічних закупівлях, окрім виведення їх з тіні в електронні закупівлі? Чи потурбувалась держава про звичайних закупівельників, уповноважених осіб з публічних закупівель, чимала частина з яких і досі, витрачаючи мільйони/мільярди державних коштів, не отримують за таку свою роботу ні копійки?
Ще 19 квітня 2020 року введено в дію нову редакцію Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі».
Серед іншого внесено зміни в КУпАП: збільшено адміністративну відповідальність закупівельників в частині розширення переліку складів адміністративних правопорушень, суб’єктів по таких правопорушеннях. При цьому суттєво збільшено адміністративні санкції (ст. 164-14 КУпАП), а також збільшено строк для притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП). Характер адміністративних санкцій, їх мета, сутність відповідальності за ст. 164-14 КУпАП є дуже схожими з аналогічними складовими кримінальної відповідальності. Свого часу Україна офіційно визнала кримінально-правовий характер КУпАП у розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Водночас з 11 серпня цього року з’явилась окрема кримінальна відповідальність для закупівельників: набрали чинності зміни до ст. 351-1 Кримінального кодексу України.
При цьому ще 19 квітня 2020 року на законодавчому рівні було передбачено норму, що відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель може визначатися замовником уповноважена особа шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Та, на жаль, норма щодо доплати уповноваженим особам за здійснення публічних закупівель так і не запрацювала в повній мірі до цього часу. Більшість закупівельників або зовсім не отримують таких доплат через неможливість (або небажання) керівників їх встановлювати, або такі доплати як окремий вид саме за здійснення публічних закупівель не дозволяють встановити підзаконні акти.
Не запрацювала після 19 квітня 2020 року повною мірою й нова законодавча зміна, що уповноважена особа з публічних закупівель може бути призначена шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб), оскільки не всі замовники можуть (хочуть) виділити окрему штатну одиницю для такої посади.
Як наслідок, над уповноваженими особами з публічних закупівель висить, як дамоклів меч, чимала адміністративна та кримінальна відповідальності, при цьому такі уповноважені особи зобов’язані ефективно та законно потратити мільярди державних коштів, однак справедливої оплати за таку важливу для держави роботу, за свою кропітку працю уповноважені особи не мають.
Люди - найбільша цінність України! Не тільки зараз, а й після нашої Перемоги нам треба буде разом відбудовувати країну, при цьому в усіх її сферах: в енергетиці та транспорті, в медицині й освіті, в соціальному та правовому захисті. Й без сумніву, як зараз, так і після нашої Перемоги ми маємо посилювати обороноздатність України. А це, в тому числі, й ефективні та законні публічні закупівлі. Професійні кадри важливі для подальшого розвитку нашої держави!
Уповноважені особи у сфері публічних закупівель заслужили на справедливу оплату своєї роботи, заслужили отримувати доплату за виконання функцій публічного закупівельника.
Ураховуючи зазначене, пропонується внести зміни до Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) щодо викладення пунктів 1 і 2 частини 1 статті 11 цього Закону в такій редакції:
«1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною обов’язковою доплатою як окремим видом доплати за виконання функцій з публічних закупівель, порядок виплати та розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад) не нижче заступника керівника замовника, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);».
При цьому у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України, яким буде внесено зазначені вище зміни до Закону № 922, пропонується передбачити для Кабінету Міністрів України строк не більше 2-х місяців з дня набрання чинності такими змінами для затвердження Порядку та розміру виплати надбавки уповноваженим особам за виконання функцій з публічних закупівель