Шановний пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України капітану Прокопчуку Ігорю Петровичу, 9.04.1969 р.н., смт. Нова Борова Житомирського району Житомирської області.
Після закінчення школи в 1987-1988 році Прокопчук І.П. проходив військову службу у Афганістані. Нагороджений відзнаками «Воїну інтернаціоналісту», «За віру і відданість», «25 років виведення військ з Афганістану».
Після служби здобув вищу педагогічну освіту, працював учителем фізичної культури, Захисту України в Новоборівській школі № 1, а потім майстром на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті.
У лютому 2015 році капітан Прокопчук І.П. був мобілізований та проходив службу у складі 95 десантно-штурмової бригади на посаді заступника начальника штабу 1 аемдб у м. Слов’янську Донецької області.
Під час служби користувався дуже великою повагою та шаною у товаришів по службі та підлеглих, з якими мав дружні стосунки. Неодноразово брав участь у бойових діях під Авдіївкою Донецької області та Сватовим Луганської області.
За час служби був нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни», "За оборону рідної держави", відзнаками Міністерства оборони України "За службу державі" та «Знак Пошани Міністерства Оборони України».
Після звільнення наша громада вибрала Прокопчука І.П. на посаду заступника Новоборівського селищного голови.
Авторитет та пошана Прокопчука І.П. у громаді були заслуженими.
24 лютого 2022 року, одразу після вторгнення рашистів, Прокопчук І.П. очолив роту охорони при другому відділі Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Хорошеві. 27 січня 2023 року призначений командиром 5-ї механізованої роти 32-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.
Капітан Прокопчук І.П., як офіцер, завжди був разом з підлеглими на ротному опорному пункті, керуючи діями бійців своєї роти на вогневих позиціях, повсякчас ризикував життям під постійними мінометними обстрілами, розділяючи разом з усіма негаразди та труднощі бойової служби, навчаючи їх особистим прикладом.
1 серпня 2023 року, близько 7.00 години, перебуваючи поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, капітан Прокопчук І.П. дізнався, що у його бійців, більшість яких на цей час вже були поранені, але все ще стримували атаки ворога на передовій, закінчилися набої. Капітан Прокопчук І.П., не зважаючи на своє поранення, прийняв рішення особисто очолити групу, яка мала доставити боєкомплект на вогневі позиції. Під шаленим мінометним вогнем, втративши по дорозі майже усю групу, капітан Прокопчук І.П. дістався до позиції своєї роти та доставив боєкомплект. Організувавши евакуацію поранених, капітан Прокопчук І.П. сам прикривав відхід своїх підлеглих та стримував атаки ворога майже 30 хвилин, свідомо жертвуючи власним життям.
Капітан Прокопчук І.П. героїчно загинув близько 9.00 години від прямого влучання мінометного снаряду у ротний опорний пункт.
Життя та героїчна смерть Прокопчук І.П. є прикладом бездоганного та самовідданого служіння своєї державі, громадянському суспільству, українському народу, ідеалам свободи та незалежності України.
Новоборовська селищна громада на знак вдячності та пошани свого героїчного земляка вирішує питання про присвоєння ліцею, у якому навчався і працював учителем Прокопчук І.П. його імені, а депутати селищної ради запропонували для вшанування пам’яті загиблого Героя, назвати його іменем одну з вулиць.
Пане Президент, родина, Новоборовська селищна громада, рідні, друзі, численні товариші по службі, ветерани, небайдужі громадяни, підтримуючи цю петицію, просимо Вас присвоїти капітану Прокопчуку Ігорю Петровичу, найвищого звання нашої держави - Героя України.