Я, Євдокимова Наталія Миколаївна, звертаюся до вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові солдату Євдокимову Дмитру Володимировичу (1998 року народження).
Мій син Дмитро народився у місті Тростянець Сумської області 4 жовтня 1998 року народження. Був студентом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Української академії лідерства. Брав академічну відпустку, аби добровільно пройти строкову службу в 2019-2020 роках. Дмитро завжди вважав, що бути готовим до захисту своєї Батьківщини та стати до зброї за потреби — його обов’язок як громадянина України.
Що він і зробив із початком повномасштабного вторгнення. Навчаючись на 4 курсі історичного факультету, мій син добровільно прийшов до військкомату, аби стати на захист України. Як представник 95-ї ОДШБ, він боронив Україну на Житомирщині, яка страждала від російської окупації впродовж лютого-березня 2022 року.
Після звільнення цих територій Дмитра разом із побратимами передислокували на Донеччину,потім на Харківщину Ізюмський напрямок де мій син поліг у бою 29 березня 2022 року. За проявлені мужність та військові здобутки мій син у віці 23-х років був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Попереду в молодого хлопця мали бути довгі роки життя та щасливе майбутнє, яке він хотів створювати для себе та всієї нашої країни. Хочу, аби про його заслуги та здобутки не забули ніколи.
Я пишаюся хоробрістю, вчинками та любов’ю мого сина Дмитра до Батьківщини та переконана, що він у свої 23 роки заслужив звання Героя України (посмертно).
Прошу всіх небайдужих громадян підтримати петицію своїм підписом, а пана Президента — розглянути можливість присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Дмитру Євдокимову.