Шановний, Пане Президент!
Прошу Вас, розглянути петицію, про присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) військовослужбовцю, солдату ЗСУ, Верещінському Сергію Вікторовичу , 10.07.1986 р. н. , с. Богданівка , Вознесенського району, Миколаївської області
Призваний на службу 25.02.2023 року по мобілізації, 3 відділом Вознесенського РТЦК та СП Миколаївської області .
На захист Батьківщини, Сергій став в рядах 95 десантно- штурмової бригади, 3 відділення, 2 взводу, 5 роти, 2 батальйону в/ч 0281 , був гранатометником, відстоював цілісність та незалежність нашої Держави, в одній з найгарячіших точок , поблизу н.п Кремінна, Сєверодонецького району, Луганської області.
Майже з перших днів служби, сміливо був на передовій позиції , виконуючи бойові завдання. Зі слів командування та побратимів , він швидко вчився, був мужнім та відважним, був людиною слова, міцності та незламності. Разом з побратимами стійко утримував свої позиції . Товариші по службі, знали Сергія, як добру, чуйну людину, з великим серцем. Завдяки йому, не одне життя побратимів , було ним врятоване . Він допомагав пораненим , витягував їх з поля бою, надавав першу медичну допомогу, був добрим і вірним другом .
Загинув Верещінський Сергій Вікторович 20.06.2023 року , поблизу н.п Кремінна , на Луганщині , від мінометного обстрілу , виконуючи бойове завдання.
Він з честю та гідністю виконував свій громадянський обовʼязок перед Державою. До останнього подиху, лишався вірним своєму народові, своїй Україні.
У нашого захисника, була велика родина- брати, сестри, племінники, онуки. Сергій був наймолодший у своїх покійних батьків. В нашій пам’яті, він залишиться прикладом того, який має бути справжній патріот , справжній воїн, справжній українець. Ми, родина загиблого , маємо велику надію , що імʼя Верещінського Сергія Вікторовича , буде не забутим, та отримає почесне звання Героя України ( посмертно)
Вічна пам’ять про нього , завжди в наших серцях.
Слава Героям України!