Вельмишановний пане Президенте України!
Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення кожному права на захист в умовах воєнного стану, за № 9631 від 21.08.2023 року (далі - проект Закону), у разі його прийняття, порушить права осіб, які потребують правничої допомоги та порушить гарантії незалежності адвокатури, надані статтею 131-2 Конституції України, адже проект Закону не забезпечить в повній мірі право вільно обирати захисника своїх прав, як це гарантовано статтею 59 Конституції України, фактично зменьшить кількість адвокатів до числа тих стаж роботи яких більше десяти років та/або які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну вторинну правничу допомогу, так як інша частина адвокатів може бути мобілізована або піддана тиску під час здійснення нею адвокатської діяльності, шляхом погрози мобілізацією і відповідно виключенням її з правозахисного процесу.
На особливу увагу заслуговує те, що відповідно до статті 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, зокрема, передбачені статтею 59 цієї Конституції.
При цьому, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року (з подальшими змінами в частині продовження строку дії воєнного стану в Україні до 15.11.2023 року) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України.
Разом з тим, відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону, ефективне забезпечення права громадянина на захист та його реалізація тісно пов’язане з правом на професійну правничу допомогу, для надання якої діє адвокатура. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. В рамках кримінального процесу за наведених вище обставин звільнення від мобілізації суддів та прокурорів вбачається ризик порушення принципу змагальності сторін, так як може бути представлена лише сторона обвинувачення і відсутня сторона захисту. За таких умов автоматично матиме місце звуження та порушення процесуального права особи на захист. Зазначена проблема стосується не лише здійснення кримінального процесуального судочинства, а й у тому числі – адміністративного, цивільного, господарського, а також певних випадків розгляду судових справ, де прокуратура виконує функції представництва. Про наведену вище проблематику також наголошує адвокатська спільнота, яка з цього приводу зазначає про порушення за таких обставин гарантій незалежності адвокатури.
Таким чином, прийняття даного проекту Закону (у наявній редакції) не сприятиме ефективній реалізації та забезпеченню кожному права на захист в умовах воєнного стану, дотриманню балансу між сторонами обвинувачення та захисту під час судових процесів та принципу змагальності сторін, дотриманню гарантій незалежності адвокатури.
Тому, необхідно внести доопрацювання/правки до проекту Закону, шляхом виключення з тексту останнього слів: "що мають стаж адвокатської діяльності не менше десяти років, або включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу", аби нова редакція проекту Закону мала метою внести змінити до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон) шляхом доповнення частини першої статті 23 Закону новим абзацом, який передбачає звільнення від призову на військову службу адвокатів.