Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Завадському Михайлу Івановичу 11.04.1985 р.н., уродженцю м. Рені, Одеської області.
На момент повномасштабного вторгнення Михайло був спортсменом, успішним бізнесменом, молодим батьком і зразковим сім‘янином. Здавалося життя тільки починається, але жахливі події 24-го лютого не залишили його байдужим і, вивізши свою сім’ю у безпечне місце, він взяв до рук зброю. Михайло був лідером. Тому біля нього одразу ж зібрався згуртований колектив однодумців, який пішов за ним до лав ЗСУ.
Вишкіли, навчання, виснажливі тренування і нарешті, 28-го червня 2022 року Михайло разом зі своїм колективом мобілізувався до лав 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Збройних Сил України в/ч А2802 у Десантно-штурмову роту. Командування одразу помітило у Михайлові лідерські якості. У дуже короткий термін Михайло отримав звання молодшого сержанта та став командиром відділення десантно-штурмової роти.
З жовтня 2022-го по січень 2023-го приймав активну участь в обороні Донеччини, де отримав поранення і був представлений до першої бойової нагороди "Сталевий Хрест" і, ледве одужавши, за власним бажанням продовжив боронити Україну у складі 3-ої окремої штурмової бригади, яка на той час знаходилась на одній з найважчих ділянок фронту - м.Бахмут. Через півтора місяця Михайло загинув. Загинув героїчно. 30 березня під час наступу ворога на ділянці м. Бахмут, побратими Михайла отримали поранення. Група мала евакуювати поранених та відходити. Не вагаючись Михайло кинувся на допомогу товаришам і потрапив під кулеметний вогонь противника. Група була врятована. Нажаль, ціною стало життя Михайла.
Я мав честь пліч-о-пліч боронити з ним Донеччину у лавах 36-ї Окремої Бригади Морської Піхоти ім. контрадмірала Михайла Белінського Збройних Сил України в/ч А2802. І знаю не з чуток, що це непоодинокий випадок геройських вчинків, коли Михайло в найскрутнішій ситуації рятував побратимів.
Він був відважним воїном і справжнім командиром.
Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що Завадський Михайло Іванович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордену "Золота Зірка" його сімʼї. В Михайла залишилась дружина, півторарічна донька та мати.
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!