Шановний, пане Президент! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Дудко Вадиму Вікторовичу.

Старший солдат Вадим Дудко народився 18 травня 1999 року в селищі Дубище Волинської області. Закінчив Дубищенську загальноосвітню школу та Здолбунівське вище професійне училище. У дитинстві захопився спортом та грав у футбол, згодом почав займатися бойовим хортингом. Був багаторазовим чемпіоном українських змагань. В 2018 став майстром спорту України з бойового хортингу. Хотів відкрити свій власний спортивний клуб і тренувати дітей. Але доля молодого спортсмена склалась зовсім інакше, і 2018 році разом із двома братами Вадим пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Під час проходження служби брав участь у спортивних змаганнях між військовими частинами і не тільки. Також займав призові місця з різних видів єдиноборств. З 2020 по 2021 рік був в зоні ООС, виконував бойові завдання на Луганщині.
У перший день повномасштабного вторгнення мій брат був за тисячі кілометрів від України, але вирішив терміново повертатися, щоб обороняти Батьківщину. І вже 26 лютого він був у частині, де проходив контрактну службу.
Всі, хто добре знав Вадима, зрозуміють – він по іншому не міг. Вадим був командиром розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону. Виконував бойові завдання в Вознесенську Миколаївської області, Трудолюбівці, Добрянці Херсонської області. Стояв на обороні міста Соледар та населеного пункту Берестове Донецької області де отримав мінно -вибухову травму. Після чого був відправлений в госпіталь на лікування.
Вадим завжди був на передовій, готовий ризикувати своїм життям, щоб захистити своїх товаришів та свою країну. Його безстрашність та професіоналізм вразили всіх, хто з ним працював. Тому 21 квітня 2022 року він отримав орден «За мужність ІІІ ступеня», але нажаль не дочекався його вручення.
Мій брат не пройшовши повної реабілітації знову повернувся на передову. Брав участь у Слобожанському контрнаступі Збройних сил України(Харківський контрнаступ). 6 вересня вони почали перший етап визволення окупованих територій Харківської області від загарбника. Брав участь з різними підрозділами у захопленні офіцера вищого складу. Операція пройшла успішно. Його сміливість і проникливість в розвідувальних операціях були безцінними для успішності місій.
Я дуже пишаюсь тим, що мій брат брав участь в Слобожанському контрнаступі Збройних сил України восени 2022 року який називають шедевром стратегічного рівня. Де українська воєнна розвідка відіграла в історичному та блискавичному наступі вагоме значення. Але найважливіше те, що мій брат Вадим віддав своє серце і душу службі своїй країні назавжди…
23-річний розвідник Вадим Дудко, позивний Дуда, загинув 7 вересня 2022 року під час контрнаступульної операції на Харківщині. Поблизу села Максимівка розвідувальна група була уражена осколками від пострілу ворожої техніки.
13 жовтня 2023 року був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно). Ввійшов у список пам‘яті за загиблими спортсменами України, який створений Спортивним комітетом України на сайті-реквіємі «Янголи спорту». Він творив історію України, як і всі герої. Вадим для нас герой з великої букви, десантник з військовою позицією «Завжди перші»…
Слава тим, хто назавжди залишаться в нашій пам’яті і в історії України!
Слава Україні!