Прошу розглянути петицію Владиславу про присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію і присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини військовослужбовцю ЗСУ, командиру 2 бригади 1-го зенітно ракетного взводу зенітно ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону
в/ч А1008 14 ОМБр Бичку Владиславу Вячеславовичу 30.03.2000 року жителю міста Ківерці Волинської області .
З перших днів повномаштабної війни активно приймав участь в обороні нашого міста, а згодом 22 квітня 2022 року вступив до лав ЗСУ і поповнив ряди захисників України. Потрапив до 14 ОМБр імені Князя Романа Великого на посаду стрільця- зенітника зенітно артилерійського взводу зенітно ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Разом із побратимами перебував в населеному пункті Міньківка Донецької області при виконанні бойових завдань в складі сил і засобів щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації .
Брав участь в заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією ворога проти України . Після визволення багатьох населених пунктів був відкомандирований в Харківську область і продовжував мужньо боротися з агресором перебуваючи в районі населених пунктів Куп’янськ, Подоли, Кучерівка, Петропавлівка, Вільшана . Отримав орден Учасника бойових дій і грамоту за сумлінне виконання завдань з забезпечення оборони України.
Загинув Бичок Владислав Вячеславович 03.08.2023 року в населеному пункті Вільшана Куп’янського району Харківської області, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок танкового обстрілу при виконанні бойового завдання за призначенням щодо забезпечення оборони України , суверенітету та цілістності наших кордонів та нашу свободу.
Владислав завжди відстоював інтереси і права слабших. Був радісним ,жартівливим , завжди з позитивним настроєм і великою вірою в Перемогу. Не кожен зможе в такому молодому віці дивитися смерті в очі , стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боятися за своє життя , рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни. Йому було всього 23.
Я пишаюся своїм сином, Владиславом , дружина чоловіком, бабуся онуком , його мужністю ,відвагою і силою духу . Жодні слова не загоять рани батьків, дружини, сестер і братів, тітки, бабусі і усіх рідних.
Ця петиція – це велика подяка Герою за наше життя, за його патріотизм, мужність та відвагу.
Тому, Пане Президенте , від імені сім’ї, родини, друзів та побратимів прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) Бичку Владиславу Вячеславовичу.
Прошу вшанувати пам'ять нашого Героя.
Слава нашим захисникам!
Вічна пам'ять та шана Героям, які віддають за свободу та незалежність нашої Батьківщини найцінніше – своє життя.
Слава Україні!