Прохання присвоїти звання " Герой України "( посмертно)військовослужбовцю Горбейчуку Дмитру Васильовичу.

Шановний, пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Горбейчуку Дмитру Васильовичу 03.11.1983.

В зону бойових дій вирушив 1 вересня 2014-го у складі 128-ї бригади; механік-водій. До 15 листопада воював під Нікішиним. Понад 59 поранених вивіз з поля бою — на «жигулях», бо його БМП підбили під час обстрілів. «Червона шапочка» (так називали жартома БМП) була знищена міною в листопаді 2014-го. Згодом під Кіровським утримував блокпост «Беркут 13». В січні 2015 року під час обстрілів згоріла чергова БМП. Вийшов із Дебальцівського котла.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015).
З початку повномасштабного вторгнення поповнив ряди ЗСУ ,куди йдуть найсміливіші та найвідданіші батьківщині люди.
Служив в 128 - окремій гірсько-штурмовій бригаді .
Разом з побратимами боронили Запорізький край, звільнили значну територію Херсонщини та тримали Соледар.
Він був справжнім патріотом , незламним воїном, який боронив її суверенітет стільки, скільки мав сил.
Побратими Дмитра говорили про нього найкращі слова: надійний друг, хоробрий воїн , відповідальний, сміливий, завжди всім допомагав та тримав бойовий дух товаришів.Ніколи не ховався за спинами своїх побратимів. не шукав легких стежок чи зручних позицій. Був там, де був найбільше потрібний і корисний. Не страхаючись смерті, а бачив він їх безліч,йшов забрати з поля бою своїх поранених побратимів чи тіла хлопців, які загинули. Адже, знав, що кожного вдома чекають рідні.
Кажуть побратими, що їм дуже не вистачає Дмитра.Його підтримки, почуття гумору і з великою силою духу. . Всім хто знав цього воїна , дуже сумують за ним .
Всі , хто вибрав шлях боротьби проти ворога - Герої, заслуговують найвищої вдячності та поваги. Не маємо права забути нікого.
Надлюдською сміливістю ,виконуючи чергове ,бойове завдання. При відбитті штурмових дій противника в районі населеного пункту Яковлівка, що поблизу Соледару Бахмутського району, 19 грудня 2022 року Дмитро загинув.

Я пишаюся моїм героєм, його стійкістю, сміливістю,патріотизмом. Вважаю я і вважає величезна кількість людей хто його знав, хто з ним стояв пліч-о -пліч в боях , що Горбейчук Дмитро Васильович,заслуговує на найвищу державну нагороду -Герой України ( посмертно) із врученням ордену «Золота Зірка» його сину. Це те найменше, що можемо зробити для Героя,для його сім'ї.Це і є пам'ять і шана про тих, хто залишив місячну дитину і пішов захищати рідну землю.

Вічна пам’ять та шана хто віддав своє життя!
Слава Україні ! Героям Слава!
Слава всім, хто захищає та боронить Україну!