Відмінити прийняті у 40-х роках зміни до правопису, котрі стандартизували правила написання слів української мови відповідно до російських норм та відновити вилучені питомі, природні та характерні для української мови правила!

У 1933 р. правописна комісія на чолі з А. Хвилею затаврувала харківський правопис 1927-го року як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення у дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того уніфіковував українську та російську мови. Українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками, а Інститут української наукової мови було зліквідовано в 1930 році. До процесу створення нового правопису було залучено також Агатангела Кримського, котрий знав 60 мов, створював разом з іншими Академію Наук України, був творцем українського сходознавства. Так от вчений на знак протесту проти схвалених засад вийшов зі складу комісії, зазначивши в заяві (від 4.5.1941 р.), що комісія грубо втручається у норми української мови і створює антинауковий і тенденційно-шкідливий словник. Це був початок того страшного процесу мовних змін, що перетворювали нашу мову в покруч. І от після 10 років "роботи" 1943 року проект правопису було розглянуто, в основному схвалено й затверджено Наркомом освіти. У результаті український правопис ще сильніше було наближено до російського, а жодного з вилучених у 1928 р. правил відновлено не було.

Наприклад, що було змінено:
= введено флексію -і в родовому відмінку однини іменників із -ен: "імені" (бо так у рос. мові - "имени") замість питомо українсього "імени".
= Катедра, аритметика, хемія (нім. Chemie) замінено на кафедра, арифметика, хімія, хоча звук "ф" непитомий для української мови. Рос. Филипп у нас завжди був Пилип. В багатьох словах люди і нині звук "ф" замінюють буквосполученням "хв".
= Европа, евангеліє, Евген, авдиторія, матеріял, проєкт замінено на Європа, євангеліє, Євген, аудиторія, матеріал, проект. Українська мова завжди відрізнялась своєю милозвучністю, котру вона досягала насамперед рівномірним розподіленням голосних і приголосних звуків у мовному потоці. Тому збіг трьох приголосних у нашій мові виняткове явище, скажімо поруч три приголосних (чи два голосних), як от ЄВГен, ЄВРопа, АУдиторія, матерІАл, прОЕкт було рідкістю. Те саме в слові міністЕр - літеру е викинули (бо в рос. м. її немає, хоча у майже всіх решта мов індоєвропейської мовної групи між "т" та "р" у слові міністЕр є голосна). Дуже дивні зміни (адже так слова вимовлялись легше і природніше), хоча ми вже і звикли до наближеної до російської мови вимови.
= Айнштайн, Ляйпціг замінили на Ейнштейн та Лейпциг (хоча в оригіналі німецькою Einstein та Leipzig читаються як Айнштайн та Ляйпціг) і т.д.
Перше видання цього (наближеного до російського) "правопису" вийшло друком 1946 року накладом - 1 000 000 примірників.

Вимагаємо залучити спеціалістів для ініціювання перегляду чинного правопису української мови з метою відмінити прийняті зміни до правопису у 40-х роках, котрі стандартизували більшість правил написання слів української мови відповідно до російських норм та відновити вилучені питомі, природні та характерні для української мови правила, котрі сприятимуть вільному розвитку української мови.