Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцям Шатнюк Микола Якович та Білоцерківець Денис Анатолійович 72 ОМБР ім.Чорних Запорожців

Шатнюк Микола Якович номер обслуги та Білоцерківець Денис Анатолійович стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого батальйону 1 механізованої роти 72-ї ОМБР ім.Чорних Запорожців

Шановний Пане Президенте! Просимо Вас розглянути дану петицію та присвоїти звання Героя України двом побратимам, що пліч-о-пліч стояли на захисті України та разом загинули у важкому бою виконуючи бойове завдання.

Шатнюк Микола Якович народився 18 грудня 1988р., службу проходив у Президентських військах, а по закінченню - вступив до лав міліції ППС, потім у конвойний відділ, де прослужив майже 10 років. Завжди відданий своїй державі, ще з 2015року приймав участь в АТО, а в травні 2020року підписав контракт на службу в ЗСУ в славетну 72 ОМБР до пожежного взводу в м.Біла Церква. З листопада 2020р. по серпень 2021р. обороняв Донеччину. А вже в травні 2022р. добровільно перевівся до 1мех. бату 1мех.роти.

Білоцерківець Денис Анатолійович народився 3 травня 1989року, службу проходив у внутрішніх військах, у конвойному підрозділі. З початком повномасштабного вторгнення, як справжній патріот, не зміг залишатись осторонь і приєднався до лав місцевої тероборони в м.Біла Церква, а вже з червня 2022року добровільно приєднався до славетної 72 ОМБР. І вже через два тижні відправився на оборону Донеччини, де і познайомився зі своїм побратимом Шатнюк Миколою і майже весь час разом були на одних позиціях.
Денис і Микола разом з іншими побратимами обороняли важкі ділянки та довгий час утримували позиції біля таких населених пунктів як Майорськ, Лисичанськ, Горлівка, Бахмут, Водяне, Вугледар та Павлівка Донецької області.
За весь час так і не були у відпустці, не знали відпочинку і не мали змоги побачити своїх рідних.
27 жовтня вийшли останній раз на зв'язок і повідомили, що їдуть на завдання і що за пару днів мають повернутись.
29 жовтня 2022 року агресор здійснив важкі штурмові дії позицій Миколи, Дениса та інших побратимів біля н.п.Павлівка під Вугледаром. Страшний штурм тривав не один день, сили значно переважали, проте хлопці відбивались до останнього. Використавши весь БК та опинившись повністю в оточенні - хлопці не здавались і героїчно загинули зі зброєю в руках.
Рідні не знали про долю хлопців і шукали їх постійно.
Денис вважався зниклим безвісті 1,5місяці, а Микола 8 місяців.
Обох Героїв тіла були повернуті по обміну за 6 грудня 2022, проте не одразу було отримано підтвердження по ДНК.
І Миколі і Денису тепер назавжди 33 роки.
У Миколи залишились любляча сім'я, кохана дружина , син та донечка.
У Дениса також залишились любляча сім'я, сестрички та двоє синів.

Хлопці здійснили справжній подвиг, вони завжди будуть Героями доя своїх рідних, вони віддали найцінніше - своє молоде життя.
Від імені двох родин, які за час пошуку стали дійсно рідними, просимо всіх небайдужих підтримати дану петицію.