Постановка проблеми:
Заслужений юрист України — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України». Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання присвоюється:
юристам, які працюють у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, прокуратури, юстиції, державної безпеки, внутрішніх справ, адвокатурі, на підприємствах, в установах, організаціях, за значний внесок у розбудову правової держави.
Разом із тим, на момент написання цієї петиції вказане почесне звання мають: Бережна Ірина Григоріївна, Захарченко Віталій Юрійович, Колесніченко Вадим Васильович та Олійник Володимир Миколайович.
Не прагну оцінювати вагомість внеску вказаних осіб у розбудову правової держави, водночас вважаю, що їх публічні заяви під час Революції гідності, анексії Криму Російською Федерацією та збройного конфлікту на Сході України мають системний антиукраїнський характер та ставлять під сумнів наявність у них тих професійних та моральних якостей, які можна очікувати від громадян, яким присвоєні такі почесні звання. Перебування вказаних осіб в одному ряду із видатними українськими правниками знецінює вагомість вказаного звання, дискредитує інститут "Заслужений юрист України" в очах суспільства, що не сприяє розбудові правової держави.
Однак, одна лише антиукраїнська позиція не може бути підставою для позбавлення вказаних осіб їх почесних звань, а тому пропонується доповнення Закону "Про державні нагороди України" об’єктивним критерієм, невідповідність якому надавали би Президенту право своїм указом позбавляти особу почесного звання без обов’язкового її засудження за тяжкий злочин.
Шляхи вирішення:
Специфіка юридичної професії полягає у тому, що юрист, а тим більше Заслужений юрист України володіє знаннями та навичками, які дозволяють йому кваліфікувати ті, чи інші події та явища з точки зору права і закону, а не з точки зору власних емоцій та політичних вподобань. Тобто, якщо звичайний громадянин не вважає анексією відторгнення Криму Російською Федерацією у 2014 році - це його особиста думка, на яку він має право згідно ст.34 Коституції України. Якщо ж Заслужений юрист України не вважає відторгнення Криму анексією - це також його особиста думка, але така думка свідчить, принаймні, про відсутність у її автора базових знань у галузі міжнародного публіного права, зокрема, незнання положень Статуту Організації Об'єднаних Націй, Римського статуту міжнародного кримінального суду або невміння застосувати критерії, визначені у цих положеннях до юридичного аналізу тих подій, що відбулися. Вказана некомпетентність є несумісною із почесним званням, а тому особи, які її проявлятимуть, мають бути позбавленні вказаного звання.
Наприкінці зазначу, що багато громадян, які далекі від юридичних тонкощів, на інтуїтивному рівні усвідомлюють за що вказані особи мають бути позбавленні будь-яких нагород і відзнак перед українським суспільством, разом із тим данина демократичним перетворенням вимагає позбавити їх усіх привілеїв виключно у правовий спосіб.