Шановний пане Президенте,
Я, Кузьмінська-Кравчук Тетяна Петрівна, від імені всієї нашої родини звертаюсь до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — почесного звання «Героя України» (посмертно) моєму брату - Кузьмінському Станіславу Петровичу.
Кузьмінський Станіслав Петрович народився 18 грудня 1995 року в Хмельницькій області, Кам’янець-Подільського району, с. Рункошів.
Станіслав Петрович був молодшим сержантом, сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А0998 24 окремої механізованої бригади у Збройних Силах України.
Після закінчення Грушківського ліцею Станіслав вступив до коледжу ПДАТУ у місті Кам’янець-Подільський за спеціальністю «Ветеринарна медицина». Здобувши спеціальну освіту, у 2015 році він пішов працювати на посаду ветеринара на вівцефермі в селі Чабанівка.
У травні 2016 року мій брат був призваний у Президентський полк для проходження строкової військової служби у місті Києві.
З 30 січня 2018 року по 29 січня 2021 року Станіслав проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2300 у місті Кам’янець-Подільський. Мій брат завжди прагнув до нових знань у військовій справі і досягав у цьому відмінних результатів. Зокрема, перебуваючи на службі у в/ч А2300 Станіслав зразково пройшов курс підготовки фахівців інженерно-саперних спеціальностей та здобув кваліфікацію сапера 1 класу.
За час проходження військової служби у Збройних Силах України, Кузьмінський Станіслав Петрович безпосередньо і неодноразово, починаючи ще з 2018 року, брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Надалі, після початку повномасштабного вторгнення агресора, Станіслав Петрович з перших днів став на захист Вітчизни та брав участь у здійсненні заходів, які спрямовані на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Повернувшись додому після закінчення першого контракту (29.01.2021р.) Станіслав провів з родиною лише близько двох тижнів, проте вже 12 лютого 2021 року, з відчуття громадянського обов’язку та розуміння необхідності реалізації його професійних здібностей для потреб ЗСУ, він добровільно знову підписав контракт на проходження військової служби, відтепер в складі легендарної «залізної бригади» - 24 ОМБр ім. короля Данила (в/ч А0998) в місті Яворів.
24 лютого 2022 року ще на світанку Станіслав особисто повідомив рідних, що почалась повномасштабна війна і навіть попри перебування на лікуванні у військовому шпиталі - перервав лікування і терміново повернувся до своїх побратимів до військової частини.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України, Станіслав перебував в найнебезпечніших ділянках фронту, у місцях найзапекліших боїв в Луганській області, зокрема в найбільш постраждалих (на той час) населених пунктах Попасна та Рубіжне, які загарбники буквально стерли із лиця землі пекельним вогнем. Саме вказані міста, разом із своїми побратимами, Станіслав відважно та до кінця боронив всіма силами та навіть ціною власного життя.
Мій брат із честю та гідністю виконував свій військовий обов’язок і до останнього залишився вірним присязі.
Протягом здавалось би короткого періоду з 24 лютого по 3 квітня 2022 р.(день загибелі) Кузьмінський Станіслав Петрович щодня проживав «ціле життя». Адже щодня, ризикуючи власним життям та здоров’ям, здійснював бойові виходи, неодноразово проводив евакуацію поранених військовослужбовців та тіл загиблих захисників України з поля бою або з пошкодженої техніки під час обстрілів з боку ворога.
Поряд з тим, Станіслав також часто, в нічний час, майстерно здійснював свою фахову роботу з мінування на найбільш небезпечних ділянках фронту, де міг пройти ворог, та мінування приміщень, які той використовував або міг використовувати для своїх військових цілей.
Кожен бойовий вихід був неминуче поєднаний із надзвичайно великим ризиком загибелі. Під час виконання саме одного із таких бойових завдань 03 квітня 2022 року близько 00 год. 50 хв. - Кузьмінський Станіслав Петрович загинув на полі бою, внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу поблизу н.п. Попасна.
Кузьмінський Станіслав Петрович віддав своє життя за нашу Україну, за український народ, за кожного з нас, за нашу перемогу!
За час своєї гідної та зразкової служби, Кузьмінський Станіслав Петрович був неодноразово нагороджений різними нагородами, відзнаками, грамотами та подяками: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17.02.2016 року); медаллю «Учасник АТО»; медаллю учасника Операції об’єднаних сил «За звитягу та вірність» (16.08.2019 року); відзнакою командира 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила (13.08.2019 року); відзнакою командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність» (10.12.2021 року); медаллю « За військову службу Україні» (02.04.2022 року), грамотою Начальника інженерних військ ЗСУ «За високі особисті досягнення в службовій діяльності» (30.11.2019 р.), грамотою Начальника Донецького зонального відділу військової служби правопорядку «За особистий внесок у розвиток та розбудову, підвищення рівня бойової готовності Донецького зонального відділу військової служби правопорядку» (28.06.2018 р.) та іншими відзнаками.
Посмертно Станіслава Петровича Кузьмінського було нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня» (Указ Президента України від 04.08.2023 р.), орденом «Хрест Героя» (28.06.2023 року). Також посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин Староушицької територіальної громади» (11.10.2022 року).
22 лютого 2023 року Кузьмінському Станіславу Петровичу присвоєно чергове військове звання – молодший сержант посмертно.
Мій брат був рішучим, відважним та мужнім воїном, вірним другом та побратимом, який віддано, і навіть цінною власного життя, оберігав наш спокій, наше майбутнє, нашу країну від жорстокого ворога.
Я пишаюсь своїм братом, а наші мати та батько пишаються своїм сином, який найбільше хотів бачити Україну вільною, сильною та захищеною державою у якій пануватиме мирне життя та якомога швидше прагнув наблизити нас усіх до перемоги.
Прошу Президента України, Зеленського Володимира Олександровича присвоїти звання Героя України (посмертно) Кузьмінському Станіславу Петровичу – молодшому сержанту, саперу інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону в/ч А0998 24 окремої механізованої бригади ім. короля Данила ЗСУ.
Вічна пам'ять і шана всім хто віддав своє життя за Україну!
Герої не вмирають!