Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Рушелюку Вадиму Вікторовичу 07.12.1987 р.н., який народився і жив у місті Бровари Київської обл., навчався у Броварській ЗОШ №2.
Вадим поповнив ряди добровольців ЗСУ ще в 2014 році, тому що був справжнім патріотом України.
Боронив Дебельцеве, приймав участь в найважчих боях за міста Вуглугірськ та Чорнухіне.
Пізніше тримав позиції на Світлодарській дузі (м. Зайцеве).
Після підписання контракту з 10 ОГШБр «Едельвейс» у 2017 році тримав оборону м. Водяне Донецької області .
Після повернення із зони АТО активно долучався до громадської роботи у Броварах, був членом координаційної ради з питань учасників АТО. Він - людина, яка дієво відстоювала справедливість у суспільстві, за це його поважали ветерани АТО та мешканці громади.
До початку повномасштабного вторгнення Вадим Рушелюк активно долучився до створення ТРО у нашій громаді, одним з перших уклав контракт резервиста ТРО, його лекції із навчання тактичній медицині збирали повні зали.
24 лютого пішов добровольцем в батальйон оперативного призначення імені генерала С. Кульчицького - добровольче формування Національної Гвардії України.
Під час часткової окупації Київшини захищав рідне місто та виганяв супостата з Козаровичей. Після звільнення Київщини відразу поїхав на схід для бойових завдань. Тримали оборону Святогірська, ледь вийшов під час наступу орків, де отримав бойову травму та погано став чути. Після лікування відразу повернувся до лав коли створювали Гвардії наступу. Пішов в Бригаду швидкого реагування Національної гвардії України «Рубіж».
Вадим ніс службу на посаді розвідника-кулеметника взводу розвідки спецпризначення, мав позивний «Гость»
Разом з побратимами боронив околиці Бахмуту, де й загинув у ніч з 12 на 13 червня, виконуючи бойове завдання.
Вадим був турботливим сином, люблячим братом, справжнім другом, надійним побратимом. Він - шанована людина у Броварах, чесний, щирий, патріотичний, незламний українець, який любив своє місто, свою Батьківщину, за яку віддав своє життя.
Ми просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Рушелюку Вадиму звання «Герой України». Це найменше, що сьогодні може зробити Держава, аби вшанувати пам'ять свого патріота, який ціною таь власного життя відстоював незалежність України у найскладніші часи її історії.
Низький доземний уклін та вічна пам'ять тобі, наш Герою. Ми памʼятатимемо тебе завжди.
Герої не вмирають, вмирають вороги!