Шановний пане Президент, прошу присвоїти звання «Героя України» посмертно Данківу Івану Остаповичу.
Данків Іван Остапович народився 21 січня 1985 року у селі Розточки, Долинського району, Івано-Франківської області. Проживав у селі Розточки у батьківському домі з батьками Остапом та Іриною, а також братом Василем і сестрою Танею. У 2000 році закінчив Розточківську ЗОШ І-ІІІ ст.
Вступив на службу до Збройних сил України у 2003 році у війська ППО міста Цюрюпінськ, Херсонської області.
Іван жив і працював в Україні, періодично працював за межами України у Чехії, Польщі, Німеччині.
12 лютого 2016 року Іван одружився з Вірою – подругою із дитинства. 21 квітня 2016 року у сім’ї народилася донечка – Евелінка. Сім’я була в усьому підтримкою і розрадою в житті Івана до останніх днів.
Від першого шлюбу воїна Івана росте син Олександр.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, Іван добровольцем пішов в ЗСУ 14.02.2023 р., де був старшим стрільцем-оператором 3 стрілецького відділення, 1 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти військової частини А4809.
Данків Іван Остапович серед побратимів мав позивний «Вуж».
Загинув 26.07.2023 р. внаслідок мінометного обстрілу н. п. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області під час бойових дій з відбиття збройної агресії рф. Його смерть пов’язана із захистом Батьківщини.
Незадовго до смерті воїн Іван отримав поранення у руку середньої важкості і контузію в районі Бахмуту.
Чоловік був щирою, мудрою, товариською особистістю, який найбільше цінував сім’ю, а також мав неабиякий авторитет серед друзів.
Іван був творчою людиною. Був учасником церковного хору села Розточки, брав активну участь у житті Розточківського будинку культури.
Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований в с. Розточки Витвицької ТГ. Загибель Івана стала великим горем, великою втратою для односельчан, які дуже з повагою і любов’ю відносилися до воїна, а його вчинок людяності стане взірцем на багато років та поколінь.