Я, Дахнович Владислава Ігорівна, дружина загиблого Героя, Куща Олександра Валентиновича, звертаюся до всіх небайдужих людей та до Вас, пане Президент!
Прошу нагородити старшого солдата, старшого стрільця 2 мотопіхотної роти 4 мотопіхотного батальйону 72 бригади військової частини А2167 Куща Олександра Валентиновича 22.03.1981 – 25.01.2023 званням «Героя України» - посмертно.
Олександр був надійним захисником і опорою для близьких. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, а коли розпочалась повномасштабна війна, з першого дня вступив до лав територіальної оборони героїчного міста Гостомеля і прослужив там безперервно до серпня 2022 року.
У грудні 2022 року, не зважаючи на те, що у нього двоє малолітніх дітей, без вагань пішов захищати нашу землю на передову на Донецький напрямок. Вірний син свого народу, проявив мужність та відвагу. 25 січня 2023 року загинув під Вугледаром, виконуючи бойове завдання, відбиваючи атаку морської піхоти Тихоокеанського флоту ворожої держави. Бився до останнього, поки не закінчилися патрони, хоч і отримав сильну осколкову травму. Багатьом врятував життя. Був закиданий гранатами…
22 березня Олександру мало б виповнитися 42 роки. Олександр був люблячим чоловіком та батьком, завжди допомагав і підтримував. Без батька залишилось двоє маленьких діток: синочок - Андрій - 5 років та донечка Олександра - 7 років.
Він назавжди з нами і з нами назавжди невимовний біль.
Олександр до кінця залишився вірним присязі, віддав найцінніше - своє життя за нашу незалежність.
Він був одним з тих, хто наближає нашу перемогу. Але тепер він боронить нас з Небес…
Вічна пам'ять та шана Герою!
Вічна пам'ять та шана Героям!
Слава Україні!