№22/207658-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту, командиру третього відділення бригади спеціального призначення НГУ «Азов» Покойовому Івану Володимировичу 2003 р.н.
Автор (ініціатор): Савченко Наталія Володимирівна
Дата оприлюднення: 06 жовтня 2023
Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Покойовому Івану Володимировичу 2003 р.н.
Йому було лише 20...
Світлий і добрий, завжди усміхнений…
Високий красень зі сталевими тілом та мужнім серцем...
Місяць тому ненька Україна втратила не просто ще одного свого сина, а справжнього патріота, який у свої 20 років був зразком незламності та міцності духу, мріяв про сильну, квітучу, незламну країну і не вагаючись віддав своє молоде життя за кожного з нас.
Для того щоб збагнути силу і велич нашого Івана, мабуть, треба зазирнути до історії роду, про яку раніше було страшно і пам’ятати. Його прапрадід був куркулем, землевласником, він залишив все своє майно, але не пішов до окупаційної влади у прийми. Його другий прадід Василь Карпенко пройшов другу світову, відстоюючи свої політичні переконання переніс знущання та приниження дисбату, Після закінчення війни викупив у комуністів свою ж хату за великі гроші, працюючи у колгоспі пасічником, зміг вистояти та підняти свою родину. Залишив по собі прекрасних дітей, внуків і правнуків.
Саме тому Іван без вагань, в свої 19-ть пішов до лав Азову, куди йдуть найсміливіші та найвідданіші Батьківщині люди. Вже через декілька місяців за свої сміливість, чесність, розсудливість та безкомпромісність Іван став командиром третього відділення бригади спеціального призначення НГУ «Азов».
Про видатні подвиги на службі його побратими сказали: "На Івана чекало героїчне майбутнє. Просто не встиг… Але завжди йшов туди, куди іншим зовсім не хотілося йти. Без вагань і виправдань»
Ще змалку Іван вирізнявся своїм глибоким мисленням, а от коли потрапив до Азову, він з гордістю казав, що там він зустрів однодумців і цей колектив – найкраще, що з ним сталося на війні.
27.08.2023 о 06:30 з надлюдською стійкістю виконуючи чергове бойове завдання в районі населеного пункту Кремінна, Іван Покойовий, з позивним «Тяж», під час прямого контакту з ворогом, захищаючи позиції, де знаходилися його побратими, загинув.
Всі герої заслуговують найвищої вдячності і ми глибоко пишаємося нашим героєм, його незламністю, патріотизмом, вірою у свій народ, у свою державу і вважаємо, що Покойовий Іван Володимирович, заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордену «Золота Зірка» його батькам.
Вічна пам’ять та шана тим, хто віддав своє життя за майбутнє поколінь!
Безмежна подяка всім, хто захищає та боронить Україну!
Низький уклін батькам і гідна пам’ять Івану Покойовому...
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Покойовому Івану Володимировичу 2003 р.н.
Йому було лише 20...
Світлий і добрий, завжди усміхнений…
Високий красень зі сталевими тілом та мужнім серцем...
Місяць тому ненька Україна втратила не просто ще одного свого сина, а справжнього патріота, який у свої 20 років був зразком незламності та міцності духу, мріяв про сильну, квітучу, незламну країну і не вагаючись віддав своє молоде життя за кожного з нас.
Для того щоб збагнути силу і велич нашого Івана, мабуть, треба зазирнути до історії роду, про яку раніше було страшно і пам’ятати. Його прапрадід був куркулем, землевласником, він залишив все своє майно, але не пішов до окупаційної влади у прийми. Його другий прадід Василь Карпенко пройшов другу світову, відстоюючи свої політичні переконання переніс знущання та приниження дисбату, Після закінчення війни викупив у комуністів свою ж хату за великі гроші, працюючи у колгоспі пасічником, зміг вистояти та підняти свою родину. Залишив по собі прекрасних дітей, внуків і правнуків.
Саме тому Іван без вагань, в свої 19-ть пішов до лав Азову, куди йдуть найсміливіші та найвідданіші Батьківщині люди. Вже через декілька місяців за свої сміливість, чесність, розсудливість та безкомпромісність Іван став командиром третього відділення бригади спеціального призначення НГУ «Азов».
Про видатні подвиги на службі його побратими сказали: "На Івана чекало героїчне майбутнє. Просто не встиг… Але завжди йшов туди, куди іншим зовсім не хотілося йти. Без вагань і виправдань»
Ще змалку Іван вирізнявся своїм глибоким мисленням, а от коли потрапив до Азову, він з гордістю казав, що там він зустрів однодумців і цей колектив – найкраще, що з ним сталося на війні.
27.08.2023 о 06:30 з надлюдською стійкістю виконуючи чергове бойове завдання в районі населеного пункту Кремінна, Іван Покойовий, з позивним «Тяж», під час прямого контакту з ворогом, захищаючи позиції, де знаходилися його побратими, загинув.
Всі герої заслуговують найвищої вдячності і ми глибоко пишаємося нашим героєм, його незламністю, патріотизмом, вірою у свій народ, у свою державу і вважаємо, що Покойовий Іван Володимирович, заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордену «Золота Зірка» його батькам.
Вічна пам’ять та шана тим, хто віддав своє життя за майбутнє поколінь!
Безмежна подяка всім, хто захищає та боронить Україну!
Низький уклін батькам і гідна пам’ять Івану Покойовому...
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Діхтяренко Аліна Сергіївна
27 листопада 2023
2.
Карбовська Оксана Анатоліївна
27 листопада 2023
3.
Юрчак Микола Андрійович
27 листопада 2023
4.
Романенко Анна Сергіївна
27 листопада 2023
5.
Ткаченко Наталія Григорівна
27 листопада 2023
6.
Кондратюк Яна Віталіївна
27 листопада 2023
7.
Герасименко Вікторія Сергіївна
26 листопада 2023
8.
Білик Богдан Ярославович
26 листопада 2023
9.
Оленіч Тетяна Олександрівна
26 листопада 2023
10.
Білик Ірина Павлівна
26 листопада 2023
11.
Нікіфорук Наталя Петрівна
26 листопада 2023
12.
Бурдинюк Мар'яна Богданівна
26 листопада 2023
13.
Говера Вікторія Русланівна
26 листопада 2023
14.
Федорець Тетяна Вікторівна
26 листопада 2023
15.
Настич Наталя Сергіївна
26 листопада 2023
16.
Лосєва Таїсія Євгеніївна
26 листопада 2023
17.
Марценюк Анастасія Олександрівна
26 листопада 2023
18.
Потьомкіна Зоя Анатоліївна
26 листопада 2023
19.
Сокиран Тетяна Валеріївна
26 листопада 2023
20.
Рибкіна Наталія Юріївна
26 листопада 2023
21.
Бган Андрій Петрович
26 листопада 2023
22.
Чернієнко Ірина Валеріївна
26 листопада 2023
23.
Коршун Олена Федорівна
26 листопада 2023
24.
Бондарчук Олена Вікторівна
26 листопада 2023
25.
Тюрін Катерина Анатоліївна
26 листопада 2023
26.
Недоляк Юлія Романівна
26 листопада 2023
27.
Шевченко Ірина Олександрівна
26 листопада 2023
28.
Медвецька Яна Юріївна
26 листопада 2023
29.
Пеліхова Вікторія Олександрівна
26 листопада 2023
30.
Дайнеко Ольга Олегівна
26 листопада 2023