Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/207760-еп
"Про присвоєння почесного звання Героя
України (посмертно) сержанту Миколі
Івановичу Суховієнку", оприлюднену на
вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України
9 жовтня 2023 року громадянкою
Л.М.Линник
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України
"Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою
Л.М.Линник електронну петицію № 22/207760-еп "Про присвоєння почесного
звання Героя України (посмертно) сержанту Миколі Івановичу Суховієнку", яку
підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і
суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, зокрема
військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є
конституційним повноваженням Президента України та безумовним
пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами), попередній
розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за
здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню
участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною
при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил
України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів,
окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань
оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх
справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби
України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки
України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України,
Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду зазначеною експертною групою
відповідних матеріалів установлено, що на підставі подань Головнокомандувача
Збройних Сил України заслуги у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України Суховієнка Миколи Івановича відзначено
державними нагородами України – медаллю "Захиснику Вітчизни", орденами
"За мужність" ІІ та ІІІ ступенів, якими його нагороджено відповідно до Указів
Президента України від 23.08.2018 № 239/2018, від 17.05.2019 № 270/2019, від
24.11.2023 № 775/2023 (посмертно).
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Шановний пане Президенте!
Я звертаюся до Вас із петицією про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Миколі Івановичу Суховієнку , позивний «Вєтєр» який служив у військовій частині А2167 (72 ОМБр «ім. Чорних Запорожців»)
Микола Іванович - справжній герой України. Його подвиг та безкорислива самопожертва заслуговують на найвищу відзнаку та вшанування. Він народився в селі Шепелівка Полтавської області , і його життєвий шлях був призначений для великого покликання - захищати незалежність та свободу нашої країни.
Микола Іванович розпочав свій військовий шлях ще на початку весни 2014 року. Простий сільський хлопець, як і багато його співвітчизників, узяв у руки зброю, щоб захистити свою Батьківщину. Службу ніс Микола у знаменитій 72 ОМБр в 7-й роті, потім у 24 бригаді, і 24 лютого 2022 року він повернувся до своєї рідної 72 ОМБр в 7 роту.
На бойовому шляху нашого сміливого воїна були бої під Дебальцево, Волновахою, Авдіївкою, Старогнатівкою, Донецьким аеропортом, Бахмутом, Соледаром та Вугледаром.
Микола - справжній воїн. Ще в кривавих боях, що тривали під с. Старогнатівка (Волновахський р-н), Микола отримав контузію та після лікування в госпіталі його хотіли комісувати, та наш герой навідріз відмовився, адже в тяжких боях загинуло багато його побратимів, і він твердо вирішив, що продовжить військову службу у 72 ОМБр.
Мужність і відвагу він проявив у боях, що велися в районі Донецького аеропорту та м. Авдіївка в 2014 році. Саме Микола Іванович закріпив державний прапор України на будівлі за 70 метрів від позицій противника. На цей сміливий вчинок йому знадобилось більше 4 годин. Повзком, розміновуючи ворожі «сюрпризи», він дістався рибацького будиночка і встановив прапор. А далі був переведений у 24 ОМБр де він отримав сліпе вогнепальне осколкове поранення задньої поверхні шиї в 2018 році і з цими травмами отримав групу інвалідності і був змушений полишити військову службу у березні 2019 року.
Лютий 2022 року не залишив Миколу Івановича байдужим. Незважаючи на стан здоровʼя та групу інвалідності, він знову взяв до рук зброю. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого, чоловік прийшов до центру комплектування та був відправлений до військової частини А 2167, де став заступником командира бойової машини. Він неодноразово рятував життя своїх побратимів і героїчно їх вивозив з- під обстрілів, міг годинами ходити, прокладаючи собі шлях, щоб потім безпечно вивезти піхоту. Був асом своєї справи, міг проїхати там, де не проїде ніхто.
За відвагу та мужність, проявлені під час боїв при взятті стратегічних висот, Суховієнка Миколу Івановича нагороджено медаллю « За вірність народу України», нагрудним знаком «За зразкову службу» від Міністерства оборони України та громадською відзнакою «За участь у визвольній боротьбі». У 2018 році був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» ІІІ- ступеня. Загальна вислуга у Збройних Силах становить 7 років і 4 місяці.
16 травня 2023 року Микола Іванович героїчно загинув під час виконання бойового завдання під артилерійським обстрілом у місті Вугледар. Його самопожертва, мужність та безкорисливий внесок на захист суверенітету та незалежності України неможливо переоцінити.
Наша родина переживає непоправну втрату, тому прошу Вас, Пане Президенте, призначити сержанту Суховієнку Миколі Івановичу почесне звання Героя України (посмертно). Його подвиг та жертва не тільки заслуговують на вічне вшанування, але нехай стануть взірцем відваги та патріотизму для наступних поколінь.
1.
Бабаріка-Раменська Олександра Сергіївна
20 листопада 2023
2.
Сидоренко Наталія Григорівна
20 листопада 2023
3.
Романюк Ольга Андріївна
20 листопада 2023
4.
Фісюк Олена Сергіївна
20 листопада 2023
5.
Гоцанюк Ангеліна Василівна
20 листопада 2023
6.
Чеботарьов Василь Іванович
20 листопада 2023
7.
Стахова Віта Вікторівна
20 листопада 2023
8.
Кривенко Олена Володимирівна
20 листопада 2023
9.
Куропятник Наталя Василівна
20 листопада 2023
10.
Македонська Людмила Іванівна
19 листопада 2023
11.
Кривко Інна Іллівна
19 листопада 2023
12.
Ткачук Тетяна Василівна
19 листопада 2023
13.
Мартиненко Галина Володимирівна
19 листопада 2023
14.
Андрухова Наталія Ігорівна
19 листопада 2023
15.
Крецу Інна Миколаївна
19 листопада 2023
16.
Давид Софія Романівна
19 листопада 2023
17.
Ахматгараєва Наталя Рафісовна
19 листопада 2023
18.
Крушельницька Катерина Валентинівна
19 листопада 2023
19.
Тертична Аліна Леонідівна
19 листопада 2023
20.
Чорногуз Анна Євгенівна
19 листопада 2023
21.
Марко Лілія Богданівна
19 листопада 2023
22.
Дробот Катерина Сергіївна
19 листопада 2023
23.
Хоменко Анастасія Олександрівна
19 листопада 2023
24.
Герасименко Ірина Євгенівна
19 листопада 2023
25.
Соболь Вікторія Миколаївна
19 листопада 2023
26.
Онуфрійчук Тетяна Геннадіївна
19 листопада 2023
27.
Богатир Анастасія Станіславівна
19 листопада 2023
28.
Даурцева Марина Володимирівна
19 листопада 2023
29.
Шамрай Іван Валерійович
19 листопада 2023
30.
Колошнюк Дмитро Васильович
19 листопада 2023